Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — 61-річна Ірина Байгорович із Борової на Харківщині. Жінка багато років працювала лаборанткою на молокозаводах, виховала сина та доньку, а у вільний час дбала про бездомних котів.
Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Про життя Ірини Байгорович розповіли на платформі памʼяті “Меморіал”.
Ірина Байгорович народилася в селі Коробчине Чугуївського району Харківської області. Після навчання у Харкові вона переїхала до Борової, де жила її бабуся.
Там Ірина влаштувалася лаборанткою на місцевий молокозавод. Цій професії вона присвятила все подальше трудове життя. Змінювалися підприємства, але робота залишалася тією самою — Ірина контролювала якість молока та продукції, яку з нього виготовляли.
Рідні згадують, що роботі жінка віддавалася повністю. Їй доводилося приходити на підприємство рано-вранці та залишатися до вечора, адже потрібно було приймати молоко.
“Вона була дуже позитивною людиною. Завжди сміялася, ні на що не нарікала. Була жвава, маленька і худенька. Все життя присвятила своїй лабораторії. Всі її думки і розмови були про те, як виробляється то коров’ячий сир, то твердий, то сир-косичка. Працювала на повну, без вихідних, без відпусток”, — розповіла донька Ірини Юлія.
Згодом жінка вийшла на пенсію.
Чоловіка Ірина втратила рано — він помер через хворобу. Тож виховання сина й доньки лягло на її плечі.
Попри труднощі, Ірина залишалася для дітей підтримкою та людиною, до якої завжди можна було звернутися. Згодом її донька стала професійною футболісткою.
Особливе місце в житті Ірини посідали тварини. У її домі жили приблизно 15–16 котів. Вона забирала їх із вулиці, годувала та піклувалася про них.
“Мама була доброю і безвідмовною. Дуже любила тварин. Мала десь 15–16 котів. Могла сама бути голодною, але вони завжди були в неї ситі. Мріяла відкрити для бездомних тварин притулок”, — розповіла Юлія.
25 жовтня 2024 року Ірина була вдома у Боровій. Близько 8-ї ранку вона дивилася новини, коли неподалік розірвався російський керований авіаційний боєприпас.
Вибух стався навпроти її будинку. Ірина загинула на місці.
За словами родичів, зазвичай під час обстрілів жінка ховалася у ванній кімнаті. Однак того ранку вибух застав її зненацька. Ірині Байгорович був 61 рік.
Вічна пам’ять загиблій.