Мріяв підняти український прапор у рідному Рубіжному: вшануймо хвилиною мовчання захисника Анатолія Аркатова

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо 44-річного Анатолія Аркатова. Він батько трьох доньок та на момент початку повномасштабної війни був на заробітках за кордоном. Однак вирішив повернутися в Україну, аби стати до війська та звільнити від окупантів рідне Рубіжне. Захисник загинув наприкінці 2023-го поблизу Бахмута. Тепер дружина Анатолія просить надати йому посмертне звання Героя України. 

Про Анатолія Аркатова Вільному радіо розповіла його дружина Зоряна.

Анатолій родом із Рубіжного Луганської області. Там закінчив школу та вивчився на механіка хімічного обладнання. Деякий час працював на місцевому підприємстві “Мікрохім”. А згодом почав їздити на заробітки: працював у столиці та за кордоном, аби забезпечувати родину.

“У нього три донечки: Даша — їй 14 років, Іринка — їй вже 12 років і Настуня — їй 4 рочки. Найбільше він любив проводити час із дітьми. Постійно із ними був, він дуже сімейна людина”, — розповідає Зоряна Аркатова.

2021-го Анатолій вчергове поїхав на заробітки за кордон. За пів року, коли почалася повномасштабна війна, до чоловіка виїхала і його родина. Однак, каже Зоряна, в окупованому Рубіжному залишилася мама Анатолія. Тож він вирішив повернутися в Україну, аби стати на захист рідного міста.

“Він дуже хотів звільнити своє місто. Сказав, що піде захищати Україну заради того, аби прийти до нашого міста Рубіжного з українським прапором. Аби довести своїй мамі, що Луганська область це Україна”, — ділиться дружина захисника.

Тож навесні 2023-го Анатолій Аркатов долучився до війська, став старшим стрільцем-оператором. З осені того ж року був на фронті, боронив Донецьку область. Востаннє дружина захисника спілкувалася з ним 13 грудня, перед тим як він поїхав на позиції.

“Тоді він казав, що приїде додому, бо ми планували якраз обвінчатися. 15 грудня його мали забирати з позиції, а забрали просто тіло. Він казав, що ми обов’язково маємо обвінчатися, щоб ми були разом перед Богом, тим більше, що прожили не один рік. Я навіть на похороні кричала: “Ти же обіцяв…”, — згадує Зоряна.

Анатолій Аркатов зазнав смертельних поранень поблизу Спірного Бахмутського району. Йому назавжди залишиться 44 роки.

Тепер Зоряна Аркатова просить надати чоловікові посмертне звання Героя України. Підтримати цю петицію можна за посиланням.