Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо криворіжця Сергія Кошелапова. Раніше він працював на шахті, однак після початку відкритої війни вирушив добровольцем на фронт. Понад два роки Сергій боронив Україну, служив на Київщині та Донеччині. У червні 2024-го захисник загинув поблизу Андріївки Бахмутського району. Тепер його родина просить надати військовому посмертне звання Героя України.
Про Сергія Кошелапова Вільному радіо розповіла його дружина Галина.
Сергій народився та жив у Кривому Розі. У рідному місті вивчився на електрослюсаря, працював на шахті Суха Балка. Любив риболовлю, спокійний відпочинок на природі та футбол.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік у перші ж дні вирішив стати військовослужбовцем.
“Сергій тричі ходив до військкомату, просив, щоб його взяли. Оскільки він не був в армії, спочатку йому говорили йти додому та чекати дзвінка. Але він не міг спокійно сидіти. І коли втретє прийшов до військкомату, йому сказали: “Добре, збирай необхідні речі і приходь”. Він вирішив піти воювати, тому що хотів захистити родину. У нього залишилася мама, якій 76 років. Він говорив: “А хто, як не я? Якщо я буду сидіти, то ворог прийде до мене додому і знищить мою родину”, — розповідає дружина захисника Галина.
Криворіжець долучився до лав ЗСУ 7 квітня 2022-го. Він став стільцем-кулеметником 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Вже на службі Сергій Кошелапов познайомився із Галиною.
“Він був на службі в Ірпені, а я там була в гостях у знайомих. Це було кохання з першого погляду. З Сергієм ми познайомилися 31 травня 2022 року, а 31 березня наступного року одружилися. Мій коханий — це найкраща і найдобріша людина”, — із посмішкою згадує Галина Кошелапова.
Серед побратимів чоловік отримав позивний Рижий — через колір волосся. Числені товариші по службі називали Сергія Рижиком. Такою ж, як і він сам, руденькою, чоловік уявляв свою майбутню доньку.
“Він дуже мріяв про донечку. Схожу на мене, але руденьку як він. Навіть коли пішов на останнє завдання, сказав: “Не хвилюйся кохана, все буде добре, нам ще треба народити і виростити донечку”, — ділиться дружина.
Військовий боронив Україну понад два роки, останні місяці служив на Донеччині. Востаннє Галина спілкувалася із коханим 31 травня 2024-го. Наступного дня стало відомо, що Сергій підірвався на розтяжці поблизу Андріївки Бахмутського району.
“31. 05. 2022 ми знайшли один одного, а 31.05.2024 я втратила сенс свого життя”, — із сумом продовжує жінка.
Сергію Кошелапову назавжди залишиться 37. Зараз його дружина просить надати військовому посмертне звання Героя України. Підтримати цю петицію можна за посиланням.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
