Мріяв про перемогу та онуків: згадаймо військовослужбовця Юрія Артеменка, який загинув під Волновахою

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього разу згадаймо військовослужбовця з Шостки Юрія Артеменка. Він працював інженером на місцевому підприємстві, захоплювався рибальством та мріяв про онуків. У травні 2023-го чоловіка мобілізували, а на початку цього року військовий загинув на Донеччині. 

Про загибель захисника повідомив міський голова Шостки Микола Нога.

Юрій Артеменко родом із Шостки. Навчався у школі №11, потім — у ЗОШ №5. У дитинстві займався у місцевому хореографічному ансамблі танцю “Сюрприз”, грав на гітарі та любив співати. Після школи Юрій вивчився у Шосткинському хіміко-технологічному коледжі ім. Івана Кожедуба на техніка-технолога.

Строкову службу чоловік проходив у Харкові, у лавах Нацгвардії України. Після чого повернувся до рідного міста та влаштувався на підприємство “Укртелеком”. Там чоловік працював до тих пір, поки його не мобілізували — пройшов шлях від електромонтера до інженера.

Також разом з дружиною Ольгою Юрій виховав доньку Яну. Вільний від роботи час присвячував родині, хобі та праці на присадибній ділянці.

“Захоплювався рибалкою. Разом з донькою грав у аматорському театрі ЗОШ №11. Мріяв дочекатися онуків, після Перемоги разом з родиною з’їздити на відпочинок”— пише міський голова Шостки.

Юрія мобілізували у травні 2023-го. На фронті він виконував обов’язки навідника мотопіхотної роти, воював на території Волноваського району.

“Під час спілкування з родиною чоловік намагався їх заспокоїти і любив повторювати: “Не переживайте! Все буде добре!”, — доповнює Микола Нога.

Востаннє родина спілкувалась із Юрієм 15 лютого 2024-го. За два дні після цього військовий отримав смертельне поранення.

Юрію Артеменку назавжди залишиться 49. Світла пам’ять.