Поїхала у Донецьк, аби стати підприємицею за російськими законами, а коли повернулася на підконтрольну Україні територію — виправдовувала окупантів у телефонних розмовах. За це судили уродженку Донецька, яка мешкає в Одесі. Жінка визнала свою провину та перерахувала 150 тисяч гривень на ЗСУ. Це допомогло їй отримати менш суворе покарання.
Відповідний вирок 18 жовтня 2024-го винесли у Суворовському районному суді Одеси. Із моменту проголошення у засудженої є 30 днів, аби оскаржити вердикт суддів.
Засуджена — уродженка Донецька Ольга Р. Вона живе в Одесі та працює провідницею на Одеській залізниці.
Як встановили слідчі, у квітні 2023-го Ольга перебувала у Донецьку. Там вона зареєструвалася як фізична особа-підприємець (за російським законодавством) і отримала документи у т.з. “міжрайонній інспекції федеральної податкової служби №1 по ДНР”.
Вже у вересні 2023-го жінка орендувала місце для торгівлі на ринку “Меркурій” у Донецьку. Для цього Ольга перерахувала 2460 рублів зі свого російського рахунку на рахунок підприємства, яке зареєстроване як російське державне “ГП “Рынки Донбасса”.
Такі дії слідчі кваліфікували як “господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора”. Тож відкрили кримінальне провадження за колабораціонізм.
Окрім цього, Ольгу судили і за виправдовування російської агресії у бік України. Як йдеться у матеріалах справи, 6 та 7 жовтня 2023-го жінка (повернувшись до місця проживання в Одесі) кілька разів у телефонних розмовах із невстановленою людиною скаржилася на українську владу та припускала, що українці самі себе обстрілюють.
“Тут зараз усі гудуть, що ракета прилетіла до села під Харковом. Триста людей загинуло. Ой, ти знаєш, я не здивуюсь, що це хо*ли кинули, чесно. Щоб ажіотаж… Ну на війні, ти ж розумієш, правди нема, однозначної…” — цитують слова, сказані Ольгою 6 жовтня 2023-го, у матеріалах справи. Ймовірніше за все, йдеться про обстріл села Грози на Харківщині, де загинуло понад пів сотні людей.
У ще одній розмові Ольга цитувала свою знайому:
“В мене особисто ще їхала тітка з Часового Яру, і вона казала: “Ми вже до всього звикли. Відлітає-прилітає, хрін на нього. Але не дай боже до нас їдуть кореспонденти, нас так ху*рять цілу ніч, щоб показати руйнування. Ми розуміємо, хто це. Росіяни, бл*ть, ху*рять? Ні, це українська сторона”. Ось тобі будь ласка. Просто всі думають, розумієш, ну на війні правди немає, я все чудово розумію, я все чудово розумію…” — цитують слова Ольги правоохоронці.
Водночас засуджена не заперечувала, що росіяни воюють проти українців. Але не звинувачувала їх.
“Знаєш, краще тримати нейтралітет, шкодувати людей, співчувати обстановці, але гріха хоча б на душу не набиратися. Але не дай боже ще ненависть в серці таїти. Ми цієї пиз*юліни від моск*лів заробили самі”, — говорила Ольга.
“…це що таке? А я говорю: “Як, а що ви хотіли?” Ви ж, бл*ть, хотіли, сука. Чому як донецьких усі перевернули як зручно, розумієш? Тому що люди сказали: ми російськомовні і Росія нам не ворог. А ви з [200]4-го року скакали, не знали під кого лягти і під кого перевзутися, і ми розуміли, що на нас це чекає попереду. На телебаченні почали забороняти російські програми, ухвалили закон, розумієш? Бо на них давила це Америка, розумієш?” — цитують у матеріалах справи ще одну розмову засудженої.
Кримінальну справу щодо донеччанки відкрили у серпні 2024-го. Вона визнала свою провину, покаялась та уклала угоду з правоохоронцями. У рамках цієї угоди Ольга перерахувала на ЗСУ 150 тисяч гривень та надала квитанції на підтвердження.
Це допомогло засудженій пом’якшити покарання. Відтак, замість позбавлення волі їй призначили два роки іспитового терміну. Упродовж цього часу вона має періодично навідуватися до правоохоронців та повідомляти їх про зміну місць роботи, проживання та навчання. Також Ольга протягом 10 років не зможе обіймати посади в органах влади.
Раніше ми розповідали, кого в Україні судять за колабораціонізм та коли можна оскаржити вирок.