Трохи більше, ніж за рік великої війни на Донеччині знищили понад 92 тисячі мін та іншої вибухівки. До відкритого вторгнення цей річний показник був учетверо меншим. Що робити, якщо ви бачите міну, як допомогти людині, яка постраждала від вибуху та чи скоро можна буде гуляти лісами регіону — читайте в матеріалі.
4 квітня у світі відзначають Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги з протимінної діяльності. Під час відкритої війни ризик натрапити на небезпечний предмет став ще вищим — українські землі буквально всіяні вибухівкою.
Тож ми розпитали фахівців Донецького управління ДСНС, як убезпечити себе та надати першу допомогу при вибуховій травмі.
З початку відкритої війни піротехніки вилучили та знищили на Донеччині понад 92,2 тисячі вибухонебезпечних предметів, повідомили Вільному радіо в ДСНС Донецької області у відповідь на інформаційний запит. Для порівняння, за рік до цього, з 24 лютого 2021-го по 24 лютого 2022-го, сапери вилучили 20,7 тисячі таких предметів.
“Найбільше забруднення території вибухонебезпечними предметами спостерігається на деокупованих територіях Краматорського району, а саме: м. Святогірськ, м. Лиман, населені пункти Святогірської та Лиманської ОТГ”, — зазначають рятувальники.
Перед розмінуванням щойно звільненого населеного пункту його спочатку оглядають підрозділи ЗСУ. Після цього до роботи стають піротехнічні групи.
“Працівники ДСНС, піротехніки разом з вибухотехнічною службою та СБУ починають проходити по населених пунктах: по дорогах та за можливості в різних місцях населеного пункту. Після того як населений пункт та під’їзні шляхи до нього оглянуті, розпочинаємо відновлення критичної інфраструктури — подачу електроенергії для населення. Для того, щоб все це зробити, потрібно обстежити територію пролягання ліній електропередач, ліній водогонів і газопроводів”, — розповідає Вільному радіо начальник групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону ДСНС України у Донецькій області Андрій Галісевич.
Вже після цього піротехніки переходять до обстеження дворів та городів мешканців.
Через активні бойові дії на Донеччині зустрічаються всі види вибухонебезпечних предметів, розповідає Андрій Галісевич. Найчастіше під час розмінування вибухотехніки знаходять міни різних типів, артилерійські снаряди, а також саморобні вибухові пристрої.
“Найчастіше в нашій роботі зустрічаються протитанкові міни у різних варіантах: як у металевому корпусі, так й у пластиковому, які дуже важко виявляються. В області дуже багато зустрічається вибухонебезпечних предметів з касетних зарядів. Тобто це касетні елементи, які застосовуються для дистанційного мінування — це вже протипіхотні міни. А також касетні елементи в реактивних системах залпового вогню “Ураган”, “Смерч” та “Град””, — розповідає вибухотехнік.
Якщо ви бачите перед собою вибухонебезпечний предмет — в жодному разі не беріть його в руки, не намагайтеся зрушувати його з місця та навіть не підходьте до нього, застерігає Андрій Галісевич.
“Людина має його (небезпечний предмет, — ред.) огородити та повідомити до Державної служби з надзвичайних ситуацій за телефоном 101 або 112. Після чого наші працівники будуть знешкоджувати даний вибухонебезпечний предмет. Ну і також людина має запам’ятати орієнтири, в ідеальному стані — зняти координати біля даного вибухонебезпечного предмета”, — каже вибухотехнік.
Якщо у вас є змога вказати точні координати, де лежить вибухонебезпечний предмет, — вибухотехніки набагато швидше знайдуть його та знешкодять.
За словами рятувальника, перше, що потрібно зробити — це зупинити кровотечу у постраждалого. Після цього потрібно викликати медиків за телефоном 103, але по допомогу можна попросити й за номерами 101 та 102. Після цього постраждалого треба відвести у безпеку, але дуже обережно — поблизу також можуть бути небезпечні предмети.
“Після зупинки кровотечі людину, яка отримала мінно-вибухову травму, потрібно евакуювати тим самим шляхом, яким вона слідувала до місця події, повернутися на безпечне місце. І вже там очікувати медичних працівників, які нададуть допомогу”, — розповідає рятувальник.
Як розповідає Андрій Галісевич, нині важко сказати, скільки часу знадобиться на повне розмінування Донеччини. Усе залежить від кількості вибухівки, яка досі залишається на території боїв.
“Одну ділянку ми можемо розміновувати приблизно місяць, а інша може набагато довше зайняти. Це все пов’язано ще з тим, чи використовувалися там розтяжки, який тип мін використовувався. Чи в даному лісі проводилося мінування, чи не проводилося. Чи є там залишки вибухонебезпечних предметів, які не спрацювали з певних причин: артилерійські снаряди, мінометні міни, касетні боєприпаси”, — розповідає співрозмовник.
Карт мінувань у надзвичайників немає, і це робить очищення територій від вибухівки ще складнішим.
“Зараз небезпека полягає у тому, що спочатку проводилося мінування лісів підрозділами ЗСУ. Під час відступу мінні поля не знімалися, а так і залишились. Коли була територія окупована, також силами агресора було доміновано дані ліси. Тобто на цей момент карт мінувань у нас немає і це [розмінування] дуже важко проводити особливо у лісах”, — підсумовує піротехнік.
Нагадаємо, після закінчення Другої світової війни в лісах та на полях Донеччини так само як і зараз залишилося багато вибухівки. Тоді підлітки також бавилися з вибухівкою та підривалися на мінах. Деякі з дітей гинули. Ми розпитали 84-річного Владислава Шумлянського про наслідки гри з мінами в часи його дитинства та післявоєнний досвід, який у нашого регіону ще попереду.
Читайте також: