На Донеччині один із соціальних центрів працює як і до відкритої війни. Як це вдається (ФОТО)
Через небезпечну ситуацію більшість соціальних центрів Донеччини не можуть працювати як раніше. Винятком серед них став центр в Удачненській громаді. Тут немає бойових дій, тому соцпрацівники намагаються допомагати не лише місцевим, а й переселенцям.
Про те, як зараз працює ця установа, які проблеми доводиться розв’язувати її працівникам та хто їм у цьому допомагає, розповіла журналістам Вільного радіо директорка Центру надання соціальних послуг Удачненської селищної ради Катерина Сахарова.
За час масштабної війни підопічних центру стало ще більше
Нині ситуація в Удачненській громаді дещо безпечніша, ніж в інших частинах регіону. Однак відлуння відкритої війни долітають і сюди, каже керівниця місцевого соціального центру.
“Дякувати Богу, на території громади немає активних бойових дій. Хоча у нас були і “прильоти”, і руйнування. Так одна наша підопічна залишилася без житла”, — розповідає Катерина Сахарова.
За весь час відкритої війни в інші регіони України виїхали лише двоє людей, яким надавали допомогу в соціальній установі. Інші ж підопічні від евакуації відмовилися. Загалом за час відкритого вторгнення Росії з громади вже виїхали понад 700 людей.
“Громада маленька, тому робимо все, щоб наші підопічні були захищені. За минулий рік їх стало більше на 26 чоловік, адже місцева влада та депутати ухвалили рішення про спрощення умов прийняття людей на безоплатне соціальне обслуговування. В умовах [відкритої] війни це стало великою підтримкою для тих, хто потребує допомоги”, — розповідає очільниця соціальної установи.
Соцпрацівникам доводиться бути психологами для своїх підопічних
Серед 60 людей, яким допомагають соціальні робітники Удачненської громади, є 6 переселенців. Вони прибули сюди торік з Донецької та Луганської областей.
“В першу чергу ці люди потребували житла. З поселенням нам допомогла місцева влада — виділила для переселенців вільні будинки. Наші соціальні робітники допомогли їм оформити статус переселенця, поновити деякі документи, переоформити пенсію та отримати банківську карту. Словом, було багато питань, які поступово виникали”, — говорить Катерина Сахарова.
З людьми, яким потрібна соціальна допомога, працюють п’ятеро соціальних робітників. Однак для обслуговування всіх підопічних цього недостатньо.
“У нас, звичайно, групи перевантажені. За нормою, один соцробітник має обслуговувати не менше 6 чоловік, а у нас їх значно більше. Однак дівчата розуміють, що зараз роздувати штати немає можливості. Тож поки справляємося тими силами, які у нас є”, — зізнається очільниця соціальної установи.
Вона додає: нині для підопічних центру важливо не лише отримувати повсякденні соцiальнi послуги, а й мати постійну психологічну підтримку.
“Війна викликала у них багато емоцій: страх, розчарування, сум, якесь безсилля. Тож потрібно знайти не тільки слова, а й різні методи, аби відновити надію і віру підопічних у те, що вони в цей нелегкий час не залишаться наодинці зі своєю бідою. Звичайно, на все це соцробітникам потрібно витрачати додаткові сили й додатковий час”, — говорить Катерина Сахарова.
Як працівники центру піклуються про людей з інвалідністю
Для мешканців громади, які не виїздять, збільшили обсяги гуманітарної допомоги, каже очільниця соціального центру.
“Наші соцробітники є першими помічниками покровської районної громадської організації, яка піклується про людей з інвалідністю. Дівчата розносять по домівках гуманітарну допомогу. Адже не кожна така людина може прийти до сільради, особливо в зимовий період. Тож двічі на місяць ми роздаємо людям продуктові, санітарно-гігієнічні набори та іншу гуманітарну допомогу”, — розповідає Катерина Сахарова.
На обслуговуванні в центрі також є 7 людей з інвалідністю. Більшість із них отримують пенсію за віком і всі мають потребу в реабілітаційному обладнанні — санітарних стільцях, кріслах на колесах та інших засобах. Все це безкоштовно отримати можуть лише люди з інвалідністю, які мають довідку МСЕК.
“Сьогодні, коли [відкрита] війна, дуже важко людині, особливо з сільської місцевості, пройти медико-санітарну експертну комісію. Тож ми шукаємо міжнародні фонди та групи, які допоможуть забезпечити людей похилого віку з інвалідністю необхідними засобами реабілітації. Від міжнародної БО “Творчість” ми вже отримали 2 інвалідних візки виробництва Франції”, — каже директорка ЦНСП.
Як отримувачі соцпослуг зустріли зиму
Завдяки співпраці з благодійниками соціальна установа забезпечила всіх своїх підопічних електрообігрівачами, каже Катерина Сахарова.
- Блекаут в Україні все ще можливий, проте енергосистема постійно доводить свою стійкість, — Міненерго
“Наші підопічні просили забезпечити їх ще й дровами. Цю задачу взяла на себе селищна рада. Комунальники чистять посадки, заготовляють дрова і розвозять їх місцевим мешканцям, в першу чергу — пільговикам. Наших клієнтів вони вже забезпечили повністю”, — говорить керівниця соціальної установи.
Щоб допомагати людям, важливо не вигоріти
Вона додає: соціальний центр Удачненської громади — одна з малочисельних установ Донеччини, які в умовах війни можуть працювати більш-менш стабільно. Для прикладу, в Бахмуті, де вже кілька місяців точаться потужні бої, залишилась одна соцпрацівниця, яка може допомогти лише 10 своїм підопічним.
“Аби бути в хорошій формі та завжди надавати людям якісну допомогу, необхідно пам’ятати і про себе — не дати собі професійно вигоріти. Ми потрібні не тільки цим людям, а й своїм рідним та близьким. Тож про це треба завжди пам’ятати”, — говорить наостанок Катерина Сахарова.
* * *
Нагадаємо, до повномасштабної війни в Сіверській громаді на Донеччині майже 4 роки стабільно працював Центр надання соціальних послуг. Відкрите вторгнення Росії внесло в його роботу великі зміни. Кілька разів приміщення центру потрапляло під ворожі “прильоти” і було зруйноване. Через небезпечну ситуацію в громаді евакуювалися майже всі соціальні працівники установи. Наразі залишилися і під постійними обстрілами обслуговують людей дві соціальних робітниці та медсестра.
Читайте також:
2Цей матеріал створено у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
