Краматорський офіс політичної партії “Опозиційна платформа “За життя” невідомі облили фарбою. З боку вулиці стіни розмалювали написами із закликами. Однією з версій причини нападу є те, що офіс відкрили на вулиці українського патріота.
Напад на офіс партії “ОПЗЖ” ймовірно стався 29 червня о 2-й годині. В цей час спрацювала сигналізація. Про це повідомляє пресслужба партії.
В повідомленні докладені фото, на яких видно, що офіс з вулиці облили червоною фарбою, а червоним та чорним кольором невідомі написали “Смерть ворогам” та незакінчений напис “Смерть російським окуп…”. Також, у дверях головного входу вибите скло.
Повідомляється, що нападники були в масках, а фарбували стіни з допомогою аерозольних балонів.
Зазначимо, громадську приймальню “ОПЗЖ” відкрили минулого тижня, 24 червня. Офіс партії знаходиться за адресою вул. Василя Стуса, 51.
В соцмережах під постом про відкриття офісу в коментарях зібралися десятки обурених користувачів, які проти відкриття офісу на цій вулиці.
Василь Стус — український поет та політв’язень Радянського союзу. Чоловіка у 1972 році арештували правоохоронці за “Антирадянську агітацію та пропаганду”. Після 7-річного відбування покарання чоловік повернувся до Києва зі значними проблемами зі здоров’ям. Але його заарештували вдруге та визнали “особливо небезпечним рецидивістом”.
Тоді адвокатом Стуса призначили чинного лідера партії “Опозиційної платформи “За життя” Віктора Медведчука. Друг Стуса Євген Сверстюк казав, що коли Стус вперше зустрівся з Медведчуком, то він відчув, що адвокат, якого йому призначили, людина комсомольського агресивного типу. Тоді ж Стус відмовився від Медведчука як адвоката, але через це Василя вивели із зали суду і проводили засідання за зачиненими дверима. Тоді ж Медведчук повністю визнав провину свого клієнта без його дозволу, але вказував на обставини пом’якшення. Проте наступне засідання почали проводити вже з вироку, Стусу не дали право на “останнє слово”. Українського поета визнали винним та засудили на 10 років тюрми та 5 років заслання. Василь Стус так і не вийшов на волю та помер у тюремному карцері табору особливого режиму 4 вересня 1985 року.
У 2016 році під час правового аналізу судової справи Стуса адвокати Роман Титикало та Ілля Костін виявили, що у Медведчука була можливість захистити українського поета, але ексрегіонал так і не скористався цією можливістю. Також, вони підтвердили, що коли Медведчук визнав провину підзахисного за нього самого, він порушив адвокатську етику.
Сам Медведчук заявляв, що він тоді нічого не міг зробити, адже під час суду радянських часів роль адвоката була мінімальна.
Нагадаємо, журналісти Вільного радіо проаналізували декларацію одного з мажоритарників з Донеччини від ОПЗЖ Федора Христенка. Чоловік, біографії якого майже невідомо, виявився одним із найбагатіших нардепів у парламенті. НАЗК візьметься за перевірку його статків.
Читайте також: