На околиці Краматорська створили першу охоронну зону для об’єктів Червоної книги (ФОТО)
На Донеччині це перший об’єкт, покликаний зберегти рослини та тварин з Червоної книги. Він отримав назву “Біленьке-1”.
Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної військової адміністрації.
Новостворена охоронна зона має площу 143,142 га та знаходиться на правому схилі долини річки Біленької, біля однойменного селища. Це на північно-східній околиці Краматорська.
Головним завданням охоронної зони є збереження крейдяних степів, розташованих під Біленьким. Вони займають лише 0,2 % території України. Однак саме на краматорських степах виявили 18 видів рослин та 14 видів тварин, які занесені до Червоної книги України як види, що знаходяться під загрозою зникнення. Ось деякі з них
- костриця крейдова (Festuca cretacea);
- келерія Талієва (Koeleria talievii);
- громовик донський (Onosma tanaitica);
- левкой запашний (Matthiola fragrans);
- дибка степова (Saga pedo);
- вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre);
- синявець Дамоне (Polyommatus damone);
- сатир Бризеїда (Chazara briseis);
- сколія-гігант (Megascolia maculata).
Наразі у ДонОВА опрацьовують пропозиції щодо створення ще декількох подібних охоронних зон у Краматорському районі Донеччини.
Чим охоронна зона відрізняється від заповідника
У частини читачів дана новина може викликати запитання, адже охоронну зону під Краматорськом називають першою такою в Донецькій області, яка вже багата природними заповідниками. Однак “охоронна зона для збереження об’єктів Червоної книги України” — це набагато молодше та вужче поняття, ніж “заповідник”. Такі зони дозволили створювати в Україні лиш навесні 2023 року.
На відміну від заповідників, які можуть зберігати як природні, так і історичні об’єкти, охоронні зони концентруються саме на порятунку флори та фауни з Червоної книги, регіональних рідкісних видів, типових та унікальних екосистем та видатних дерев.
Окрім цього, охоронні зони можуть створюватися швидше та простіше, всього за 30 днів, адже цей процес повністю контролюється та залежить від волі обласної адміністрації, стверджують у ГО “Українська природоохоронна група”
“На відміну від територій та об’єктів природно-заповідного фонду, такі охоронні зони мають більш гнучкий характер, можуть бути адаптовані до умов середовища, що змінюється”, — додали в ОВА.
Нагадаємо, Міністерство культури та інформаційної політики внесло традицію приготування затірки з села Крива Лука Лиманської громади до нематеріальної культурної спадщини України.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.