На підконтрольну українському уряду територію з окупації вдалося повернути шістьох дітей. Це не повнолітні з ТОТ Херсонщини, Запоріжжя, Криму та Донеччини.
Про це повідомив уповноважений президента України з прав дитини у 2014-2021 роках Микола Кулеба.
За його словами, дітей вдалося повернути завдяки злагодженій командній роботі організацій Save Ukraine та Bring Kids Back UA.
Кулеба, зокрема, розповів історію 17-річного Мирослава (ім’я змінили з міркувань безпеки) з Приазовʼя, який боявся, що окупанти змусять його піти в армію Росії. Юнак стверджує, що окупанти вже робили це з іншими неповнолітніми.
Хлопець також розповів, як загарбники водили дітей з його школи до старих пам’ятників воїнам Другої світової війни. Там буцімто вчителі-колаборанти говорили, що “радянська армія захищала народ від нацистів, і саме так зараз росіяни захищають і їх”.
“Мирослав намагався не ходити в російську школу. А щоб його не запитали, чому він не на заняттях, під час уроків просто не виходив з дому”, — розповідає Кулеба.
Засновник Save Ukraine додав, що виїзд хлопця з окупації був нелегким. На кордоні співробітники ФСБ звинувачували Мирослава у шпигунстві та наголошували на тому, що в Україні “хаос”, а в них — “спокій”.
“Історія Мирослава підтверджує головну причину, чому Україна продовжує докладати зусиль для порятунку дітей з тимчасової окупації. Щоб агресор не дістався до цих дітей і не перетворив їх на військові машини, які воюють проти власного народу”, — додають в організації.
Станом на 10 вересня 2024 року зусиллям Save Ukraine та Bring Kids Back UA вдалося повернути з окупації вже 487 дітей.
Нагадаємо, від початку повномасштабного вторгнення через російські дії в Україні загинули вже 572 дитини, від 15-16 червня їх побільшало на 21. Окрім цього, поранень зазнали ще 1568 українських неповнолітніх.
Також нещодавно Україні вдалося повернути на підконтрольну територію 14 дітей із тимчасово окупованих частин Донеччини, Луганщини, Запоріжжя та Херсонщини. Наймолодшій з цих дітей 2,5 місяці, найстаршій — 16.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
