Підтримайте Вільне Радіо
Очолював промислові підприємства, згодом прийшов у самоврядування. Обіймав керівні посади у Покровську та Мирнограді, а під час повномасштабного вторгнення очолив Мирноградську ВА. Вільне Радіо зібрало досьє на Юрія Третяка і розповідає, що відомо про його роботу, майно, родину та успіхи на посаді.
Для підготовки цього досьє наші журналісти проаналізували відкриті дані (реєстри власності, декларації, сторінки у соцмережах, публікації у ЗМІ тощо), а також документи, отримані від Мирноградської військової адміністрації. Якщо ви вважаєте, що в матеріалі бракує інформації, якою ви готові поділитися із Вільним Радіо, напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook.Цей матеріал створений для рубрики “Досьє” на Вільному Радіо. Ми поступово публікуватимемо біографії посадовців та інших людей, які працюють для Донеччини та отримують зарплати з бюджетів різних рівнів (наприклад, судді, прокурори, народні депутати).
Юрій Васильович Третяк народився 24 березня 1968 року. У соцмережі посадовець вказує, що він родом зі столиці Киргизстану Бішкека. У 2004 році закінчив Донецький державний університет управління, здобувши кваліфікацію бакалавра з менеджменту. Наступного року отримав диплом магістра ділового адміністрування за спеціальністю “адміністративний менеджмент”.
Юрій Третяк має 36 років трудового стажу. Зокрема, починав на Донецькому заводі хімреактивів. Згодом очолював приватні промислові підприємства у регіоні.
До органів місцевого самоврядування Третяк прийшов у 2002 році, ставши заступником міського голови Мирнограда (тоді ще Димитрова — таку назву місто мало до 2016 року).
У 2010 році став депутатом Димитрівської міськради від “Партії регіонів”. У 2015 балотувався на посаду мера, але не виграв вибори, поступившись кандидату від “Опозиційного блоку” Олександру Брикалову.
“Партія регіонів” — політична партія, яка зароджувалась на Донеччині та була найчисельнішою в органах місцевого самоврядування, тому від неї пройти в раду було найпростіше. Ця політична сила мала проросійські наративи та зараз в Україні заборонена. Серед лідерів партії — Микола Азаров та Віктор Янукович, який переміг від неї на президентських виборах.
“Опозиційний блок” — проросійська політична партія, створена після Революції Гідності колишніми членами “Партії регіонів”. На Донеччині мала потужну підтримку, зокрема завдяки старим партійним структурам і впливовим місцевим фігурам. У 2015 році її представники здобули багато мандатів у місцевих радах регіону. Партія виступала за позаблоковий статус України, особливий економічний статус для Донбасу та налагодження стосунків із Росією. Серед ключових політиків — Юрій Бойко, Олександр Вілкул та Вадим Новинський. У 2022 році “Опозиційний блок” заборонили рішенням суду.
Згодом на різних посадах Третяк працював у Покровській (тоді ще Красноармійській) міській раді. Зокрема, був заступником міського голови Руслана Требушкіна, який раніше був мером Мирнограда. У місцевих медіа перехід Третяка в самоврядування Покровська аргументували зв’язками з Требушкіним, називаючи його “правою рукою” мера.
З 2020-го Третяк повернувся до Мирноградської міськради. Спочатку обіймав посаду радника міського голови, а з 2023 року став заступником начальника нещодавно створеної міської військової адміністрації.
У січні 2024-го Третяк став т.в.о. начальника Мирноградської МВА, коли попереднього очільника — Юрія Ключку — звільнили та згодом призначили заступником начальника Донецької обласної військової адміністрації.
У квітні 2025 року Юрія Третяка призначили начальником Мирноградської МВА.
Юрій Третяк — співзасновник ГО “Громадянський форум Димитрова”, член правління Покровської міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста України, керував Димитрівською міською організацією Народно-демократичної партії України.
Народно-демократична партія України (НДП) — це українська політична партія, яка діяла в пострадянський період. Вона була створена в 1996 році і вважалась однією з “партій влади”. Її очолював Анатолій Матвієнко, який пізніше працював у командах Юлії Тимошенко та Віктора Ющенка, а також був депутатом від “Блоку Петра Порошенка”. У 1997 році партія критикувала Кабінет Міністрів на чолі з Павлом Лазаренком за системну кризу в Україні.
Також Третяк — віцепрезидент регіонального футбольного клуба “Угольок”.
Під час роботи заступником міського голови Покровська Юрій Третяк проводив обговорення щодо перейменування тодішнього Красноармійська у рамках декомунізації. А ще очолював комісію із затвердження нових символів міста — так після перейменування Покровську обрали герб із зображенням ластівки.
Український письменник Олександр Михед, який побував у Покровську, відобразив процес обрання герба у своїй книжці “«Я змішаю твою кров із вугіллям». Зрозуміти український Схід”:
“На голосування було винесено два варіанти герба. Один — з ластівкою — представляв заступник мера Покровська, голова конкурсної комісії з міської символіки Юрій Третяк. Він повідомив журналістам: «Конкретного автора першого варіанта [з ластівкою] назвати неможливо, оскільки це колективна праця. Коли у нас було понад тридцять варіантів герба, ми з них відібрали деякі елементи й об’єднали в один». <…> На зустрічі з журналістами було детально описано значення символіки герба. Ластівка, про яку згадано у «Щедрику», символізує гарні новини, щастя, надію та відродження. Залізничний вокзал — символ заснування міста. Шаблі — козацький спадок і «готовність захищати, але не нападати самим»”.
Під час пандемії коронавірусу Третяк публікував у соцмережах фото своєї вакцинації.
Якщо вам є що розповісти (зокрема, й про посадовців, чиїх досьє поки немає на нашому сайті) — зверніться до команди Вільного Радіо у Telegram, Instagram чи Facebook. Можливо, саме ваша думка зробить досьє об’єктивнішим та допоможе нам у роботі над текстами.У текстах для рубрики “Досьє” ми беремо до уваги оцінку роботи очільників громад від місцевих жителів та від самих посадовців. Наша мета — зібрати різносторонні думки, якщо такі є.
На початку 2022 року у Мирнограді проживали близько 50 тисяч людей. у серпні 2024 року там ввели комендантську годину, припиняли роботу банки, поштові відділення, лікарня.
21 серпня 2024 року Мирноградська територіальна громада внесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Мирноградську МВА Юрій Третяк очолив під час повномасштабного вторгнення, тому акценти у діяльності були на оборону та ліквідацію наслідків обстрілів. За його каденції у Мирнограді ремонтували укриття, закупали антидронові сітки.
Наприклад, у 2024 році в громаді понад половину грошей на закупівлі — 89 млн грн — спрямували на оборону.
Це зазначали й у Мирноградській МВА на запит Вільного Радіо: “Ініціював питання щодо здійснення закупівель невибухових загороджень, інших матеріальних цінностей за кошти з місцевого бюджету Мирноградської міської територіальної громади для здійснення оборонних заходів з метою підготовки міста Мирноград до оборони, вживав заходів із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій (Мирноградська громада щоденно перебуває під артилерійськими та ракетними обстрілами), організовував роботу з ліквідації наслідків у зв’язку з пошкодженням об’єктів житлового фонду, поповнення місцевого матеріального резерву для ліквідації надзвичайних ситуацій”.
Також гроші в громаді торік витрачали на підтримку медичної галузі. А от деякі закупівлі, хоча й були необхідні для відновлення та консервації житла, пошкодженого внаслідок російських обстрілів, не відбулися. Їх або скасували, або відклали до моменту стабілізації в громаді через погіршення безпекової ситуації, розповідав Юрій Третяк.
Хоча в декларації посадовець вказує, що користується квартирою у Павлограді на Дніпропетровщині, в МВА пишуть, що він працює на території громади: “Виконання покладених обов’язків та робочу діяльність здійснює безпосередньо на території громади. Спільно з посадовими особами та структурними підрозділами військової адміністрації здійснює постійний контроль та комунікацію з жителями громади, які досі проживають на території громади”.
У Павлограді посадовець проводить виїзні прийоми громадян.
У серпні минулого року в Донецькій ОДА розповідали, що Мирноград бив рекорди за найнижчими темпами примусової евакуації дітей.
“У 2023 році люди майже не виїжджали. Це були поодинокі випадки. Але коли почались вже в цьому році, у 2024 році, з 6 січня такі інтенсивні обстріли, люди потроху, потроху, але я б сказав, мало — виїжджали”, — розповідав посадовець в інтерв’ю “Суспільному”.
Водночас на відтинках фронту навколо міста вже тоді фіксували загострення. Юрій Третяк пов’язував це з призупиненням наступу росіян на Авдіївському напрямку:
“Наближенням до Авдіївки [пов’язую загострення]. Навіть не те, що ЗСУ залишило Авдіївку. Але ж своєї цілі вони (російські війська, — ред.) не досягли. Наступ зупинився, і вони ж розуміють, що є найближчі міста: вони нищать інфраструктуру, нищать соціальні об’єкти, не дивлячись на те, що вони пусті стоять, не використовуються — нищать, щоб залякати населення. Може, вони у своїй хворій уяві думають, що там військові перебувають”.
Говорячи про вплив бойових дій на цивільних, посадовець підкреслював складність надання допомоги в умовах постійної загрози.
“Коли поруч вибухи, зруйноване житло, тоді люди виїжджають. На жаль, безпекова ситуація не дозволяє завозити будівельні матеріали, але є в приватному секторі самотні, літні люди. Там ми допомагаємо шибки забивати, але це тільки там, де хоч щось можна зробити”, — розповідав Третяк у березні 2025 року.
У вересні 2024 року для переселенців із Мирнограда відкрили хаб у Дніпрі.
Юрій Третяк одружений, має двох синів Єгора та Марка. Марк навчається в університеті Вільнюса. Дружина Наталія — керівниця КП “Служба єдиного замовника” Мирноградської міськради. Також жінка має ФОП за напрямком “Інша професійна, наукова та технічна діяльність”.
Наталія Третяк, як і її чоловік, має досвід у політиці. У 2014 році вона була довіреною особою кандидата в народні депутати з Донеччини на позачергових виборах в окрузі №50 (Добропілля, Мирноград, Покровськ, Добропільський район) Євгенія Гєллєра.
Власні спроби потрапити до місцевої ради Мирнограда жінка робила двічі: у 2015 році вона балотувалася в депутати від “Опозиційного блоку”, а через п’ять років — уже від партії влади “Слуга народу”.
На президентських виборах 2019 року була спостерігачкою від Громадської організації “УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка”.
У 2021 році Наталію Третяк звинуватили в корупційних правопорушеннях як директорку КП “Служба єдиного замовника”. Їй інкримінували те, що вона тричі виписувала премії з нагоди свят працівникам підприємства, у тому числі й собі, але не повідомила при цьому міського голову про конфлікт інтересів.
Суд виправдав Наталію Третяк, оскільки КП є юридичною особою приватного права, а не публічного, що означало відсутність конфлікту інтересів. Ключовим аргументом стало те, що підприємство фінансується коштом власної господарської діяльності, а не з бюджетних коштів.
У своїй декларації Юрій Третяк вказує, що спільно з дружиною та сином Єгором має у власності квартиру у Мирнограді, придбану у 2005 році. У 2015 Наталія Третяк купила ще одну квартиру у місті.
З жовтня 2024 року Юрій Третяк безкоштовно користується квартирою у Павлограді, яка належить Галині Костянтинівні Рассказовій.
У 2024 році Третяк заробив 944 тисяч гривень зарплати. Його дружина Наталія отримала 265 тисяч гривень у КП “Служба єдиного замовника” Мирноградської міськради та 283 тисячі гривень доходу від підприємницької діяльності у ТОВ “Євролайф Україна ЛТД” (компанія страхування життя). Ще 31 тисячу гривень жінка отримала як страхові виплати. Також вона декларує дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав та проценти з банку. Крім того, дружина посадовця має військові облігації.
Готівкою Юрій Третяк тримає 10 тисяч євро, а на рахунках зберігає 750 доларів.
Наталія має 198 547 гривень, 9 524 євро та 19 670 доларів на українських банківських рахунках. Ще 1 911 доларів вона зберігає у шведському банку Swedobank, а також має 2 тисячі доларів готівкою.
У 2024 році Наталія Третяк купила авто Ford Kuga 2019 року випуску за 620 тисяч гривень.