Нардепи підтримали зміни до системи освіти з грантами на навчання замість бюджету, далі — підпис президента: що відомо

Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №10177 про індивідуальні освітні траєкторії та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті. У другому читанні його підтримали 306 депутатів. Розповідаємо, що відомо про ймовірні зміни на навчальний рік 2024/2025.

Про підтримку законопроєкту повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Він наголосив, що закон посилює автономію університетів. Відтак, заклади освіти зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення компетентностей, встановлених стандартом із нерегульованих спеціальностей. 

“Стандарти вищої освіти оновлюватимуться впродовж наступних місяців, що вже давно на часі. А в цих стандартах з’явиться більше вибірковості, що зрештою збільшить конкуренцію в університетах – кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти — вищу якість”, — написав Оксен Лісовий. 

Для регульованих спеціальностей, як-от право, медицина чи правоохоронна діяльність, детально визначать вимоги до компетенцій та результатів навчання. Для цих галузей передбачили державні кваліфікаційні іспити.

Голова Мінцифри Михайло Федоров додає, що студенти зможуть самі формувати освітню траєкторію, регулюватимуть темп і тривалість навчання, а також, за потреби, зможуть змінити спеціальність після року чи півтора навчання. Ті, хто від початку визначилися зі спеціальністю, зможуть і надалі вступати одразу на неї. 

“Адаптуємо українську освіту до європейських стандартів. У топових ЗВО Європи студенти навчаються саме за такою системою”, — переконує Федоров. 

Що передбачає законопроєкт  №10177

“Проєктом акта запропоновано деталізувати поняття індивідуальної освітньої траєкторії для здобувачів вищої освіти, передбачивши для цього вибір здобувачем вищої освіти освітніх програм, суб’єктів освітньої діяльності, що їх реалізують, видів, форм і строку здобуття освіти, освітніх компонентів і рівня їх складності, розширити практику міждисциплінарних освітніх програм на всі рівні вищої освіти”, — йдеться у пояснювальній записці законопроєкту №10177. 

Водночас народна депутатка Ірина Геращенко розповіла детальніше, що цей законопроєкт передбачає: 

• Оновлення термінології законодавства про освіту;
• Заклади вищої освіти самостійно розробляють освітні програми, враховуючи вимоги законодавства;
• Вводиться можливість присвоєння додаткових професійних кваліфікацій;
• Визнання результатів неформальної та інформальної освіти;
• Запроваджується мінімальна кількість годин навчальних занять в одному кредиті ЄКТС: на бакалавраті мінімум 10 годин (із 30 годин на один кредит ЄКТС), на магістратурі — щонайменше 8 годин;
• Індивідуальний навчальний план може передбачати річне навчальне навантаження в обсязі не менше 30 та не більше 80 кредитів ЄКТС;
• Строк навчання може бути скорочено не більше ніж на 25 відсотків шляхом збільшення кількості кредитів протягом року навчання (закінчити бакалаврат можна буде за 3 роки або поєднати навчання з роботою і завершити за 6–8 років);

Геращенко додала, що до другого читання із законопроєкту вилучили суперечливі норми щодо скасування заочної та вечірньої форм здобуття освіти.

Проєкт закону передали на підпис голові Верховної Ради, а згодом його має підписати президент. Володимир Зеленський може накласти вето на документ. До публікації закону з вказанням дати набуття його чинності — норми залишаються незмінними.

Нагадаємо, МЗС доручило консульствам в інших країнах призупинити прийом чоловіків призовного віку. За словами глави відомства Кулеби, це необхідно для “відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку”.