“Чому за оборонців Маріуполя не бореться ніхто, крім їхніх рідних?”, — кажуть родичі військових, яких вже понад рік тримають у російському полоні. Сьогодні, 7 вересня, вони вкотре зібрались у Києві, аби нагадати про долю полонених українців. До акції долучилися й близькі захисників, які вижили під час вибуху в колонії окупованої Оленівки.
Чим обурені рідні військовополонених і що відомо про можливість міжнародного розслідування російського теракту, Вільному радіо розповіла представниця громадської організації Olenivka Families Community та учасниця акції Марія Алєксєєвич.
Вже декілька тижнів неподалік Офісу президента у столиці можна побачити українців із плакатами та світлинами. Всі вони — рідні та близькі військових, яких росіяни утримують у полоні.
Такі акції на підтримку оборонців організувала громадська організація “Волю захисникам Маріуполя”. Рідні збираються щодня — стоять від ранку й до вечора.
7 вересня на заході присутні й представниці Olenivka Families Community. Їхні чоловіки зуміли пережити теракт у колонії Оленівки, де росіяни утримували десятки військових, у тому числі бійців полку “Азов”, і цивільних українців.
Причиною вибуху, як свідчать висновки міжнародних експертів, була термобарична зброя, яку застосувала Росія. ООН не змогла провести розслідування теракту, запевняючи, що росіяни не пускають туди їхню місію. Пізніше експерти організації заявили, що колонію обстріляли не ракетами HIMARS — саме на цій версії подій наполягають росіяни.Для довідки:У ніч проти 29 липня 2022 року в одному з бараків колонії в Оленівці пролунав вибух. Того дня загинули понад 50 бранців росіян, ще більше ніж 100 дістали поранень.
Вже багато місяців рідні нічого не знають про долю їхніх захисників. Марія нарікає: звільнити з полону їх обіцяли впродовж 4 місяців.
“Нас ніхто не чує: ні міжнародні організації, ні міжнародна спільнота, ні українська влада. Тому що, на жаль, наші рідні вже понад 15 місяців перебувають в полоні. Вони не склали зброю добровільно, вони склали зброю за наказом вищого військового керівництва України. Їм давали гарантії, що вони повернуться додому через 3-4 місяці”, — зазначає учасниця акції і дружина полоненого “азовця” Сергія Алєксєєвича.
Такі гарантії від української влади, додає вона, підтвердили захисники Маріуполя, яких вже вдалося повернути під час одного з обміну полоненими.
“Вони казали, що, дійсно, були такі терміни озвучені, а зараз минуло більше 15 місяців, і ніхто про них не згадує. Чому ці всі накази, гарантії, вони просто почали ставати неактуальними? Чому за оборонців Маріуполя не бореться ніхто, крім їхніх рідних? Ми не маємо морального права забувати наших захисників, які стояли там до останнього, які були готові дійсно піти на смерть заради нашої свободи”, — наголошує Марія Алєксєєвич.
Учасники акції зізнаються: хвилюються, чи витримає полон здоров’я їхніх рідних.
“[Олег] Котенко, уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти, декілька тижнів тому розповідав, що в Україну прибули тіла загиблих у полоні. Причину [смерті] він не назвав. Тобто чи їх закатували, чи неналежні умови утримання, захворювання”, — ділиться Марія.
Дружина полоненого захисника додає: чимало військових потрапили у полон уже з пораненнями.
“У мене чоловік, наприклад, двічі поранений. Одне поранення отримав під час боїв, а друге — вже в Оленівці. На жаль, у наших рідних може не бути часу чекати ще 15 місяців чи більше. Навіть не знаємо, чи в них є ще місяць очікувати цього обміну. Часу на порятунок обмаль”, — зазначає представниця громадської організації Olenivka Families Community.
Марія каже: аби прискорити звільнення полонених оборонців і розслідуванн теракту в Оленівці, рідні не лише долучаються до акцій, а й постійно звертаються до держави та міжнародних організацій.
“3 серпня була зустріч, ініційована Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими. Як ми всі знаємо, місію ООН з розслідування закрили у січні місяці, тому родини неодноразово наголошували, що потрібно почати міжнародне розслідування і, нарешті, до нас прислухалися. Ми обговорювали на цій зустрічі можливі варіанти, що ми можемо зробити, щоб це розслідування почалося”, — ділиться Марія Алєксєєвич.
Крім рідних, на цій зустрічі були представники правозахисних організацій України та Міжнародної незалежної комісії ООН з розслідування воєнних злочинів. Але зрушень, додає вона, досі небагато.
“Ми зараз працюємо спільно з адвокатами, з правозахисними організаціями. Шукаємо різні шляхи. Ми можемо подати, наприклад, скарги на Росію за те, що людей вбили в полоні, за те, що людей скалічили у полоні, на те, що досі їх утримують поранених. Тобто росіяни порушують всі норми Женевської конвенції. Варіант є подання до Міжнародного кримінального суду”, — зазначає Марія.
За її словами, рідні сподіваються, що Росію вдасться притягнути до відповідальності.
“Я вважаю, що ми це зможемо зробити. Однак, це питання часу. На жаль, це може затягнутися на роки. Наразі ми ще контактуємо із Міністерством юстиції, будемо надавати свідчення. Будемо працювати, будемо шукати шляхи”, — підсумовує жінка.
Більше про те, як родини військових, які стали жертвами теракту в Оленівці, борються за справедливість, ми розповіли у матеріалі.