Сватове зараз — одне з ключових міст Луганщини, де розвивається контрнаступ українських військових. Це важливий напрямок для деокупації регіону. Яка там зараз ситуація, що про неї кажуть експерти та як на просування ЗСУ реагують поплічники окупантів у соцмережах — розповідаємо в матеріалі.
Контрнаступ на Луганщині українські військові розпочали одразу після деокупації Лимана. Нині основними напрямками руху українських сил є тимчасово окуповані Сватове та Кремінна. На обох напрямках зараз точаться активні бої.
Перші повідомлення про рух ЗСУ навколо цих міст почали з’являтися ще місяць тому. Так, 7 жовтня українські військові звільнили село Греківка, яке знаходиться між Лиманом та Кремінною, на південний захід від окупованого міста.
Водночас ЗСУ просувалися й з іншого напрямку — північного заходу. 9 жовтня українські бійці звільнили село Стельмахівка, що неподалік від Сватового.
Згодом голова Луганської ОВА Сергій Гайдай повідомив, що українські збройні сили деокупували ще 5 сіл у Сватівському районі.
24 жовтня у Генштабі заявили, що ЗСУ змусили окупантів відійти від 4 населених пунктів на сході, серед яких є села Кармазинівка, М’ясожарівка й Невське Луганської області. На думку аналітиків з Conflict Intelligence Team, які досліджують дані з відкритих джерел, таким чином ЗСУ впритул наблизилися до російської лінії оборони навколо Сватового.
28 жовтня речник Східного угруповання військ України Сергій Череватий повідомив, що ЗСУ змогли взяти під вогневий контроль трасу Сватове-Кремінна. Як зазначають експерти з Інституту дослідження війни (ISW), це “унеможливлює продовження російської логістики та постачання по маршруту”.
На думку аналітиків з Conflict Intelligence Team, взяття під контроль траси “Сватове-Кремінна” спростить звільнення Сватового від окупантів.
“Наразі траса зі Сватового на Кремінну перебуває під повним вогневим контролем Збройних сил України. Це не означає, що є українські блокпости на трасі, це означає, що туди як мінімум дострілюють міномети. Тобто дорога прострілюється — нею їздити вкрай небезпечно для росіян. А це хороші умови для подальшого оточення Сватового та його звільнення”, — зазначає засновник CIT Руслан Левієв.
За словами українського військового експерта Олега Жданова, Сватове — це основний вузол постачання для російських військ на південному заході Луганської області. Якщо його перерізати, окупанти залишаться без зброї, техніки, живої сили та харчів.
“Якщо ми перерізаємо артерію у Сватовому, то все, що розташоване на передньому краї: Лиман, Сіверськ, до Лисичанська і Сєвєродонецька — все залишається без шляхів забезпечення. Тому це дуже важлива артерія, яку ми (ЗСУ, — ред.) намагаємося перерізати”, — каже експерт.
Як зазначає очільник Луганської ОВА Сергій Гайдай, звільнення Сватового відкриває одразу декілька напрямків для майбутнього просування ЗСУ.
“Зі Сватового є три напрямки: один напрямок на Троїцьке — це в бік російського кордону, який важливо перекрити; один напрямок — це безпосередньо в Кремінну; і ще один напрямок — це Старобільськ. Старобільськ — це логістичний центр Луганської області і як тільки буде повернений контроль над Старобільськом, то тут вже все буде зрозуміло по всій новоокупованій території Луганщини”, — каже Сергій Гайдай.
Публікації щодо Сватового та Кремінної почали з’являтися в телеграм-каналах окупантів вже на початку жовтня — саме після того, як ЗСУ вигнали росіян з Лимана. Спочатку серед т.з. “воєнкорів” здебільшого панували песимістичні настрої. Мовляв, на підходах до Сватового точаться бої, а з самого міста евакуюють цивільних. Та згодом автори деяких із цих каналів почали заспокоювати своїх читачів: росіяни буцімто “добре укріпилися” та навіть збираються повернутися в Лиман.
Зараз у телеграм-каналах окупантів здебільшого визнають, що поблизу Сватового для російських військових складається непроста ситуація. Так, 27 жовтня “воєнкор” російського “ВГТРК” Євген Поддубний написав, що ЗСУ відновили штурм на напрямку Сватове-Кремінна.
Проросійський телеграм-канал WarGonzo 26 жовтня писав, що українські військові “промацують” оборону окупантів. Водночас автор каналу не оминув можливості заявити про буцімто “польських найманців” у Лимані. Це поширений зараз наратив російської пропаганди про “протистояння Росії військам НАТО”.
29 жовтня WarGonzo повідомляв, що ЗСУ продовжують спроби прорвати оборону росіян. За словами окупантів, атаки на цьому напрямку не вщухають.
Ще один телеграм-канал під назвою “НА МАРШЕ Z” 28 жовтня писав, що ЗСУ намагаються захопити ділянки траси Сватове-Кремінна, аби оточити ці міста та продовжити рух на Старобільськ. Оперативно-тактичну ситуацію автор каналу назвав важкою.
Перші мобілізовані росіяни почали з’являтися у Сватовому майже одразу після старту т.з. “часткової” мобілізації в Росії. Здебільшого вони не проходили жодного військового вишколу. Так, на відеозаписі, який з’явився в мережі 10 жовтня, окупанти жалілися, що від моменту мобілізації у Москві до прибуття на фронт минуло 11 днів, а за цей час вони лише раз постріляли з автомата.
Увага, відео містить нецензурну лексику
Проте, на думку очільника Луганської ОВА Сергія Гайдая, нові мобілізовані росіяни не зможуть суттєво змінити стан на лінії фронту.
“Ті мобілізовані, які зараз приходять — це величезна кількість народу, але це ж не досвідчені військові. Тому єдине, що вони можуть робити — це створювати постійні контратаки, щоб наші військові втомились. А зробити якийсь прорив величезний по лінії фронту — ні. На це вони неспроможні. Тому що не незлагоджені бойові підрозділи”, — каже Сергій Гайдай.
Через низький рівень підготовки та забезпечення мобілізовані росіяни масово гинуть під час обстрілів та бойових зіткнень із ЗСУ. Про це неодноразово повідомляли як аналітики, так й російські опозиційні ЗМІ. Так, за словами засновника СІТ Руслана Левієва, в селі Червонопопівка, що під Сватовим, загинула половина особового складу мобілізованих.
“Дружини та матері мобілізованих із міста Полевський Свердловської області пишуть скарги до військкоматів через те, що їхніх близьких відправили на лінію фронту без зброї та після одноденної підготовки. Відправлені до села Червонопопівка (під Сватовим) мобілізовані зателефонували додому та розповіли, що більш ніж половина особового складу вже загинула, а зброї вони не мають”, — зазначає аналітик.
Нагадаємо, важливий транспортний вузол Донеччини Лиман пробув під російською окупацією трохи більш ніж 4 місяці. ЗСУ втратили контроль над містом наприкінці травня та повернули його вже на початку жовтня. Ми проаналізували, як проходили бої за Лиман та чому контроль над ним — важлива стратегічна перевага над окупантами.
Читайте також: