Як Україна втратила та повернула контроль над містом
Фото: armyinform.com.ua

Важливий транспортний вузол Донеччини Лиман пробув під російською окупацією трохи більш ніж 4 місяці. ЗСУ втратили контроль над містом наприкінці травня та повернули його вже на початку жовтня. Розповідаємо, як проходили бої за Лиман та чому контроль над ним — важлива стратегічна перевага над окупантами.  

 

Як окупанти захоплювали Лиман

Сунути в бік Лимана росіяни почали ще у березні з захопленої території Харківщини. Наблизитись до міста їм вдалося лише наприкінці квітня. Так, 27 квітня у Генштабі повідомили, що росіяни захопили селище Зарічне, що на північний схід від Лимана, а звідти намагалися штурмувати район Ямполя. Пізніше вони атакували українські позиції біля населеного пункту Шандриголове, що на північ від Лимана.

Снаряди залітали й у саме місто. Наприклад, від одного з обстрілів постраждала Лиманська обласна травматологія. Влада евакуйовувала цивільних.

Після одного з авіаударів Лиман залишився без залізничного сполучення — росіяни розбомбили залізничний міст. Через постійні обстріли палали лиманські ліси. Тоді гасити полум’я під обстрілами було майже неможливо.

Через обстріли Лиман втратив деякі споруди, які в місті відкрили нещодавно. Наприкінці травня стало відомо, що росіяни знищили унікальний велокомплекс, який відкрили торік. Сучасна велобаза у Лимані була єдиною такою в Україні — її побудували спеціально для велосипедів BMX, і невдовзі там мали прийняти міжнародні змагання з велотреку. 

Ми його (велокомплекс, — ред.) будували більш ніж рік в рамках президентської програми “Велике будівництво” і відкрили торік (2021 року, — ред.) у вересні. Тепер цей комплекс став ще однією “військовою ціллю” російської армії”, — написав очільник ДонОВА Павло Кириленко у своєму телеграм-каналі.

Як Україна втратила та повернула контроль над містом
Фото: Facebook/Павло Кириленко

Дещо все ж вдалося врятувати. Наприклад ще у квітні працівники місцевого лісгоспу змогли вивезти вартісне обладнання насіннєво-селекційного центру, який теж побудували 2021 року. 

Вкрай тяжкою ситуація в Лимані стала наприкінці травня. Окупанти підійшли до міста впритул. Соцмережу наповнили відео, які знімали як містяни й волонтери, так і російські пропагандисти, з обстрілами міста з важкого озброєння.

Про те, що окупанти повністю захопили Лиман, заговорили вже 24 травня. Проте голова міста Олександр Журавльов спростовував цю інформацію. 

Частково [росіяни зайшли у Лиман], але місто повністю не захоплене”, — розповів журналістам Вільного радіо міський голова.

На той момент, за його словами, росіяни контролювали лише пару вулиць в одному з мікрорайонів міста.

26 травня російські телеграм-канали оприлюднили відео, де російські окупанти повісили прапори Росії, т.з. “ДНР” та Радянського Союзу над адміністративною будівлею міської ради та ЦНАПу Лимана.

При цьому навіть на короткому відео чутно постійні постріли та вибухи, які свідчили про те, що бої за місто тривали.

28 травня в російському Міноборони повідомили, що Лиман повністю перейшов під контроль окупантів.

Пізніше захоплення окупантами Лимана підтвердили й у Міноборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки.

Захоплення Росією Лимана підтримує її оперативні зусилля, які, ймовірно, залишаються спрямовані на оточення Сєвєродонецька та завершення повного оточення угрупування українських сил у Луганській області”, — повідомили британці.

Як Україна втратила та повернула контроль над містом
Фото з соцмереж

 Як ЗСУ відбивали Лиман

Звільнення Лимана стало можливим завдяки вдалому контрнаступу ЗСУ на Харківщині. Вже на початку вересня українські військові почали відкидати росіян з прилеглих населених пунктів. Так, 5 вересня Україна повернула контроль над селом Озерне, що на південь від Лимана.

Однак активні бойові дії з визволення міста розпочалися вже наприкінці вересня. ЗСУ рухалися на двох напрямках: з північного сходу та з південного сходу, поступово оточуючі російські угрупування. Так, за кілька днів ЗСУ повернули під контроль Ямпіль, Дробишеве, Новоселівку, Шандриголове та Ставки.

28 вересня аналітики з Conflict Intelligence Team зазначали, що умови росіян поблизу Лимана стрімко погіршуються.

Українські сили встановили вогневий контроль над трасою Сватово-Кремінна. Таким чином, аби уникнути оточення, російським військам необхідно відступити з Лимана та Ямполя”, — написали експерти.

Як Україна втратила та повернула контроль над містом
Просування ЗСУ станом на 27 вересня. Скриншот з мапи: deepstatemap.live

Як Україна втратила та повернула контроль над містом
Просування ЗСУ станом на 30 вересня. Скриншот з мапи: deepstatemap.live

Вже 1 жовтня в соцмережах з’явилося відео з українськими військовими, які розгортають синьо-жовтий прапор на в’їзді в Лиман. Окупаційні ж “воєнкори” не могли дійти згоди в оцінці ситуації: дехто, як завжди, заспокоював своїх читачів у соцмережах, інші ж казали, що справи у росіян на цьому напрямку кепські.

Того ж дня у ЗСУ підтвердили, що українські бійці зайшли до Лимана. Російське Міноборони водночас заявило про “відведення” їхніх військ на “вигідніші рубежі”.

Увечері українські бійці записали на відео, як з адмінбудівлі в центрі Лимана падають прапори окупантів.

Відео: Telegram/Кирило Тимошенко

2 жовтня президент України Володимир Зеленський підтвердив, що в Лимані більше немає російських окупантів.

Деокупація Лимана могла бути й швидшою, але деякі аналітики вважають, що російським військовим могли надати наказ до останнього утримувати місто. 

Скоріш за все, реалізувався сценарій, описаний в одному з проросійських телеграм-каналів: російські сили мали змогу відійти з Лимана вчасно і з меншими втратами, але, щоб не псувати свято анексії [частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей] для [президента Росії] Путіна, вирішили триматися до останнього. В результаті відступ було організовано надто пізно, тому втрати особового складу та техніки виявилися настільки великими”, — пишуть аналітики CIT.

 

Що дає деокупація Лимана

Майже одразу після деокупації Лимана, 3 жовтня, ЗСУ звільнили від окупантів Торське. Це село розташоване під Лиманом на шляху до Кремінної, що на Луганщині. Таким чином українські бійці поступово перейшли до звільнення сусіднього регіону. Вже відомо про мінімум 6 деокупованих населених пунктів Луганської області.

Однак, як відмічають експерти Інституту дослідження війни, російський президент скоріш за все віддає перевагу утриманню південних окупованих територій, аніж т.з. “ЛНР”. 

“Поразка навколо Лимана також вказує на те, що президент Росії Володимир Путін – який, як повідомляється, керував російськими командирами на місцях – віддає пріоритет захисту Луганської області на користь утримання окупованих територій на півдні України”, — зазначають в ISW. 

На думку спікера Східного угруповання ЗСУ Сергія Череватого, звільнення Лимана — шлях до деокупації всієї Донеччини та Луганщини. Також, за словами військового, це створює кращі позиції для подальших дій ЗСУ після перегрупування.

Нагадаємо, у звільнених Лимані та Святогірську розпочали ексгумацію та перепоховання загиблих і померлих під час окупації місцевих. На одній ділянці знайшли близько 200 одиночних могил. За попередньою інформацією, там поховані цивільні. Друге поховання — братська могила. Там, за оперативними даними, можуть бути і військові, і цивільні загиблі. Точна кількість тіл невідома.

Читайте також:


Завантажити ще...