До захоплення російськими окупантами Лимана працівники місцевого лісгоспу вивезли нове вартісне обладнання насіннєво-селекційного центру. Його збудували та відкрили торік. Ми дізналися, як це було та що буде з обладнанням далі.
Про це Вільному радіо розповідає директор держпідприємства “Лиманське лісове господарство” Олексій Приходько.
“Ми вивезли обладнання для висівання насіння [дерев] у касети вартістю близько 15 млн грн. Інше обладнання, яке було змонтоване, ми не мали можливості демонтувати, — там залишилося. Це теплиця з поливалками та відкритий майданчик для дорощування з поливалками. Їхній демонтаж зайняв би багато часу та потрібні були спеціалісти. А обладнання, яке стояло в цеху, ми вивезли”, — каже Олексій Приходько.
Для довідки:Насіннєво-селекційний центр у Лимані збудували торік за 9 місяців та відкрили восени. Він став другим таким підприємством в Україні після аналогічного на Львівщині. Нова шведська технологія центру дозволяє вирощувати дерева масово та автоматизовано, так що 95% саджанців приживаються. Лінія, яку евакуювали, спеціальним чином готує торф, подає та заповнює ним касети для висівання, засіює насіння дерев та зверху підсипає агроперліт, щоб корінці рослинок “дихали”. Як працював насіннєвий центр, ми розповідали в матеріалі “300 га дерев щороку: в Лимані відкрили насіннєвий центр для відновлення лісів”.
За словами Олексія Приходька, рішення про евакуацію обладнання ухвалила Державна агенція лісових ресурсів та погодив голова Донецької обласної військової адміністрації. Вивезли обладнання 30 квітня.
“[Вивезли] коли стало зрозуміло, що місто Лиман буде піддаватись масованим атакам: почалися перші обстріли Лимана, виникла загроза захоплення Лимана окупантами”, — розповідає Приходько.
Найскладніше було знайти транспорт та водіїв, які б погодились приїхати у зону бойових дій, каже очільник Лиманського лісгоспу.
“Кілька тижнів шукали машини. Вирішили це так: нам дали трал, який возить важку техніку. Ми погрузили обладнання на нього й вивезли з Лимана до Слов’янська, а там перевантажили у звичайну фуру, яка відвезла обладнання до місця тимчасового зберігання”, — каже очільник Лиманського лісового господарства.
За даними Олексія Приходька, теплиці селекційно-насіннєвого центру у Лимані вже пошкоджені, а ангар, в якому стояла вивезена лінія з посіву, знищений.
“Точнішої інформації немає. Люди кажуть, що були “прилети” в ангар артилерійських снарядів, але невідомо, наскільки тяжкі наслідки цих “прилетів”. Тому що ніхто не фотографує та не відправляє — там нема зв’язку”, — пояснює Олексій Приходько.
На момент евакуації обладнання в теплиці ДП були вже висаджені та проросли близько 20 тисяч сіянців сосни звичайної. На жаль евакуювати їх було теж неможливо, і вони залишились у теплиці.
“Я думаю, вони вже загинули. Без води, без поливу в теплиці вони не виживуть. Майже 100%, що вони всохли”, — каже керівник ДП.
Вивезене обладнання зберігається в Умані, до відновлення діяльності насіннєво-селекційного центру. Але цього сезону працювати воно не зможе.
“Необхідний цех, теплиця, майданчик для дорощування. Через бої ми втратили той період, коли можна висівати насіння в касети та виставляти їх вирощувати”, — пояснює очільник ДП.
Поки що керівництво ДП “Лиманське лісове господарство” не знає, як діятиме далі щодо насіннєвого центру. Це залежить від того, як розгортатимуться події на Донеччині.
“Скоріш за все, якщо Лиман звільнять, відновимо роботу там. А якщо до кінця року Лиман звільнений не буде, то відновимо роботу центру на базі якогось іншого підприємства України”, — міркує Олексій Приходько.
Олексій Приходько розраховує, що це нове вартісне обладнання неодмінно працюватиме в інтересах України.
“Після перемоги ми відновимо роботу насіннєво-селекційного центру. Будемо відтворювати ліси, пошкоджені як внаслідок минулих боїв, так і тих, що відбуваються зараз”, — наостанок каже керівник підприємства.
Від обстрілів російських військових на Лиманщині у квітні згоріло майже 4 тисячі гектарів лісів. Подекуди задимлення сягало Краматорська, Слов’янська та Костянтинівки. Гасити полум’я під обстрілами було майже неможливо.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
