“Навіть якщо поруч обстріл, операція має закінчитися”: ветеринари-волонтери про те, як лікують тварин на Донеччині

Їх у команді — від п’яти до семи. Це столичні ветеринари, які після початку повномасштабної війни об’єдналися та стали волонтерами. Медики беруть вихідні у клініках, де працюють, та вирушають допомагати тваринам у прифронтову місцевість. У складі волонтерської служби “ВетЕвак” ветеринари вже безкоштовно оглянули, вакцинували та стерилізували чотирилапих з прифронтових населених пунктів Сумщини, Харківщини та Запоріжжя. А у листопаді 2023-го потрапили й на Донеччину. Деталями цієї поїздки лікарі поділилися з журналістами Вільного радіо. 

Як працюють ветеринари-волонтери у прифронтовій місцевості 

Портативний хірургічний стіл, операційна лампа, стерилізовані інструменти, медикаменти та корм — з таким набором ветеринари зі столиці вирушають у прифронтову місцевість.

Про приміщення, де зможуть оглядати чотирилапих, ветеринари домовляються із військовими адміністраціями. Як правило це звичайні кабінети, які медики стерилізують та облаштовують під операційні. Працюють “конвеєром”: поки в одному місці оглядають очі кицьки, поблизу оперують собаку.

За роботою водночас можуть бути до семи ветеринарів — все залежить від масштабу населеного пункту, куди вирушають на прийом. За день у такому режимі можуть провести кілька десятків операцій. Іноді доводиться затримуватися довше, аніж планували.

“Люди приходять і можуть отримати як терапевтичні, так і хірургічні послуги. Найчастіше звернення — це такі базові ветеринарні проблеми, з якими зіштовхуються люди, коли поруч немає ветклінік та ветаптек.  Тобто це якісь блохи, глисти, дерматити. Також є хвороби через погане харчування тварини — у людей може просто не бути корму, тож годують супами зі столу. Бувають і дуже серйозні проблеми, але з операціями важко”,  — каже лікарка-ветеринар та засновниця благодійної організації “ВетЕвак” Анастасія Куліш.

З операціями важко, бо немає можливості взяти аналізи у тварини та забезпечити повноцінний догляд після хірургічного втручання, продовжує фахівчиня. Тож здебільшого чотирилапих стерилізують та надають найпростішу невідкладну допомогу. Найтяжчих пацієнтів інколи доводиться забирати до столиці у стаціонар.

Складнощів додають й обстріли, що майже не вщухають. У найближчих до фронту населених пунктах (там операції не роблять) з тваринами лікарі працюють у бронежилетах. У трохи віддаленіших, як то у Костянтинівці чи Дружківці, перед будь-якою маніпуляцією медикам потрібно зважити всі ризики. Залишати чотирилапого пацієнта під наркозом не можна, пояснює лікар інтенсивної терапії та реанімації однієї зі столичних ветклінік Богдан Пазен.

“Навіть якщо поруч обстріл, операція має закінчитися. Зазвичай робота в таких умовах продовжується. Хірург має бути максимально сконцентрований на оперативному втручанні, поруч з ним завжди анестезіолог. Дуже важливо підтримувати один одного в такі моменти. Інші люди, які, наприклад, стоять на вулиці в черзі, під час обстрілів йдуть в укриття”, — каже ветеринар.

Зазвичай такі поїздки тривають три дні, й за цей час ветеринари встигають побувати у кількох населених пунктах. Там, де трохи безпечніше, — приймають тварин і роздають корм (тим, хто прийде зі своїм чотирилапим або підгодовує безпритульних тварин). А наостанок їдуть у більш наближену до фронту  місцевість — такі візити не анонсують. Звідтіля нерідко евакуюють тваринок, яких прихистили військові.

За три дні у листопаді 2023-го ветеринари допомогли кільком сотням тварин на Донеччині

У Донецьку область зоолікарі-благодійники вперше потрапили на початку листопада. Тварин приймали у Дружківці, Костянтинівці та ще в одному населеному пункті, назву якого не розкривають.

“Там була повна розруха і жодного живого місця, нас супроводжували військові. Ми побачили на галявині десь 20 собак, нагодували, вакцинували та обробили від паразитів їх. У цьому селі живуть до 20 людей. Одна з жительок розповіла: їм щодня привозять гуманітарну допомогу, але їжу для тварин не привозили більше трьох місяців. Тож ми залишили ще кілька мішків корму”, — згадує ветеринар Богдан Пазен.

За ці три дні на Донеччині волонтери роздали близько 520 кілограмів корму. 154 чотирилапих вакцинували проти сказу та інфекційних захворювань, 22 — стерилізували. Близько трьох сотень тварин оглянули та призначили лікування.

“Буває дуже важко під вечір, вже валишся з ніг. Але люди йдуть і йдуть, бабусі тягнуть своїх котиків в мішках з-під картоплі, тож приймаємо до останнього”, — каже ветеринар Анастасія Куліш.

Та допомогти повноцінно в таких умовах вдалося не всім тваринам. Цього разу з Донеччини у столичні клініки вирушили троє песиків. Перші два — безпритульні, їх ветеринари знайшли у Дружківці. Обидва не могли нормально ходити та потребували медичного нагляду.

На лікування відправили й вівчарку Мері з Костянтинівки.

Собака має господаря, однак вилікувати її у прифронтовому місті неможливо. Тваринка не могла ходити після перелому кінцівки.

“Зламана кістка впиралася в шкіру, і через це там з’явилося гнійне запалення. У власника не було можливості відвести тварину в клініку, але він зробив власноруч інвалідний візок. Своїми руками зробив, це достатньо важко, в Києві такі друкують на 3д-принтері”, — коментує лікар Богдан.

Цих тварин передали на лікування іншим благодійним фондам, які тепер ними опікуватимуться. Також забрали кошенят, яких прихистили військові. В одного з пухнастих вже є нова власниця.

Ветеринари знову поїдуть у прифронтові села, щойно  зберуть гроші 

Благодійний фонд для тварин “ВетЕвак” заснувала лікарка-ветеринар Анастасія Куліш. Аби займатися волонтерством, вона звільнилася з ветклініки на початку повномасштабної війни. Тепер медикиня шукає спонсорів, закуповує ліки та корм й організовує волонтерські поїздки.

Інші ветеринари фонду продовжують працювати у приватних клініках. Аби поїхати з волонтерською місією, беруть вихідні.

“Люди дуже радіють, що ми не забуваємо про їхніх тварин. Інколи там можуть і в сільраді стіл накрити, і місцеві приносять якісь яблучка та пиріжки. Люди багато дякують і це дуже мотивує працювати далі”,— розповідає Анастасія.

“Ми бачили такі речі… Зруйновані домівки, розуміємо що там загинуло багато людей, також постраждали тварини. Але кожного разу ми приїжджаємо в Київ, виходимо з машини та починаємо планувати наступну поїздку. Ми бачимо, що людям потрібна наша допомога”, — доповнює Богдан.

Аби поїхати допомагати тваринам в наступний населений пункт, ветеринари збирають гроші — на корм, ліки та транспортні витрати. У рейс вирушать, щойно зберуть необхідну суму.

Пожертвувати зручну для вас суму на наступну поїздку команди зооволонтерів ви можете за посиланням.