25 вересня у світі відзначають неофіційний День коміксів. Їх винайшли європейці у першій половині 19 ст., і от через 200 років вони поволі стають популярними й в Україні.
Для коміксів в Україні придумали нове слово — “мальопис”, розповідає декан гуманітарного факультету національного університету “Острозька академія” Максим Карповець.
“Якщо ми говоримо про тренди та інтереси людей, то вони тільки-тільки формуються і ми ще шукаємо свої улюблені теми, своїх улюблених авторів. Це дуже цікавий процес тому що це така жива динамічна історія, яка відбувається перед нами, тут і тепер”, — каже науковець.
Для довідки:Комікси — (від англ. “comic book” — комічна книжка) – це малюнки з короткими підписами, графічні історії.
“Як це “бачити кривду і мовчати”? Коли ми перетворюємось на наших катів? Таких складних питань цураєшся до останнього. То, може, краще буде їх розглянути на прикладі одного пса, що живе у світі тотального страху, брехні і жадібності? Живе, немов вівця серед овець…”, — йдеться в описі сучасного українського коміксу “Серед овець”.
Його кількатисячний наклад зараз складно знайти навіть в інтернет-магазинах, бо розкупили поціновувачі.
Радить цей комікс і куратор фестивалю коміксів Comic Con Ukraine Дмитро Данилюк:
“Дуже класний, дуже цікавий, він крутий навіть, якщо не розглядати його як український. Він просто на світовому масштабі класний. Тобто вийшло, ну за моєю думкою за якістю за межі того, що “читайте, бо це українське”. Ні, читайте, бо це дуже класна штука!”, — зазначає куратор фестивалю.
Ще більш відомий — комікс “Воля”. Це історія в стилі стім-панку, події якої розгортаються у часи Першої світової війни.
Або “Залізна голова” — про героя, який прокидається у психлікарні та чує голоси у голові.
Поки своїх коміксів менше, то випускають іноземні. Найпопулярніші переклади з англійської, французької, британської та японської мов. Поціновувачів стало так багато, що тематичний фестиваль Comic Con Ukraine щороку збирає тисячі відвідувачів. На нього ж вдалося запросити в Україну десятки видатних людей світового кінематографа.
Та деякі стереотипи щодо коміксів ще залишаються. Наприклад, що це чтиво для дітей.
“Такий ярлик є у старшого покоління, яке ще народилося в Радянському Союзі, тому що в СРСР саме таке бачення і було. Що це буржуазна пропаганда, в журналі “Мурзілка”, “Веселі картинки”. Молодь взагалі розуміє, що там є різні жанри для різних вікових категорій; є там і 18+. Треба розуміти, що це вид мистецтва, це, наприклад, як кіно. Кіно ж є дитячі, а є для дорослих”, – каже куратор Comic Con Ukraine Дмитро Данилюк.
Молодь же шукає в коміксах продовження ще не екранізованих історії.
“У нас в Україні звісно, що інтерес до коміксів, бум до коміксів призвів кінематограф, на мій погляд. Якщо це не перед усім, але точно левова частина. І в магазини, книжкові крамниці, інтернет-крамниці пішли за коміксами після фільмів “Марвел та ДС”, – каже декан “Острозької академії” Максим Карповець.
Експерти рекомендують купити «Маус» Арта Шпигельмана, “Скот Пілігрім”, “Місто Гріхів”, або українські історії – “Тато” та “Герой по неволі”.
Нагадаємо, колишній кондитер, 37-річний італієць Ніколя Джентіле, вирішив перевтілився в образ гобіта з трилогії Рональда Толкіна. Як він з дружиною відтворює життя улюбленого кіно — та літературних героїв та як розбудовує навколо себе гобітанську громаду, читайте в матеріалі Герой літературної епопеї «Гобіт» зійшов з книжних сторінок у реальний світ
Читайте також: