Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — Анатолій Зеркаль. Чоловік усе життя працював трактористом у селі Зелене Поле Великоновосілківської громади. Односельці пам’ятають його як чуйну людину, яка важко працювала та ніколи не відмовляла у допомозі.
Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Про загибель чоловіка повідомили у пресслужбі Великоновосілківської селищної військової адміністрації.
Анатолій народився 12 грудня 1972 року у селі Новопіль Великоновосілківської громади. Однак усе життя він прожив у сусідньому селі Зелене Поле.
Після школи Анатолій закінчив Великоновосілківське професійно-технічне училище за фахом тракториста. Потім працював за фахом у фермерському господарстві.
Як розповіла журналістам платформи пам’яті “Меморіал” донька тракториста, він полюбляв рибалити та доглядати за садом.
“Тато був чуйною людиною, нікому не відмовляв у допомозі. Віддано і важко працював усе життя”, — згадує донька Валерія.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії чоловік не евакуювався. Донька каже, що він планував залишатися в рідному селі до останнього.
20 квітня 2022 року чоловік загинув. Трагедія сталася, коли окупанти вгатили по селу. Анатолій тоді разом з односельцями ховався в укритті. Після того як вибухи вщухли, чоловік поїхав велосипедом до своєї хати, аби перевірити, чи не вона постраждала. Однак у цей момент почався новий обстріл з мінометів. Анатолій дістав осколкового поранення, не доїхавши до свого будинку близько 50 метрів.
“Для рідних він залишиться люблячим сином, братом, татом, дядьком і дідусем — людиною, яка дарувала підтримку і турботу своїй родині”, — додають у пресслужбі ВА.
Наступного дня після загибелі односельці поховали чоловіка. Згодом бійці ЗСУ перепоховали його тіло, щоб забезпечити належні умови поховання.
З близьких в Анатолія залишилась лише донька зі своєю родиною.
Світла пам’ять.