Тетяна Фролова — менеджерка проєкту “Трудолюб” від благодійного фонду “Життєлюб”. До повномасштабної війни він був орієнтований на навчання та працевлаштування людей від 50 років. Наразі проєкт допомагає освоїти нові професії людям, які мусили покинути домівки через бойові дії. Про те, чи реально знайти роботу людям старшого віку та які знання для цього потрібні — ми розпитали в інтерв’ю.
Розкажіть про те, як зародилася ідея створення проєкту “Трудолюб”.
Історія проєкту “Трудолюб” почалася з медіапроєкту “Тиждень дорослого стажера”, який вперше пройшов навесні 2018 року. Суть цього проєкту була в тому, що роботодавець на тиждень працевлаштовував нашого “трудолюба”. І так “дорослий стажер” і компанія повинні були отримати унікальний досвід взаємоспілкування.
Тоді роботодавців ми шукали вручну. Писали компаніям, казали: “От в нас є така ідея”. Погодились 6 компаній. І ми знайшли на кожну з посад нашого “трудолюба”. Це були тестувальники в ІТ-компанії, флористи, SММ-спеціалісти. І найцікавіше, що після цього проєкту одна наша “трудолюбка” працевлаштувалася в ІТ-компанію.
І ми зрозуміли, що потрібно щось робити далі. Вийшли матеріали в ЗМІ і на нашу електронну пошту прийшло багато запитів. Виявилось, що ці люди не хочуть просто отримувати продуктові набори, ходити на івенти, які ми пропонували, а вони всі хотіли працювати. Це все йдеться про людей 50+. Навіть була заявка від жінки 96 років. Вона освоїла комп’ютер і відповідала на телефонні дзвінки. Такий “лайт” варіант був. Їй було приємно розуміти, що вона щось може корисне зробити.
Після “Тижня дорослого стажера” ми зрозуміли, що раз на рік — це замало, і потрібно робити щось більш масштабне. Вже через рік ми започаткували проєкт “Трудолюб” і почали більш швидко рухатися в бік працевлаштування.
Для кого цей проєкт?
Ми працюємо в двох напрямках. Перший — це діалог з бізнесом. Ми виступаємо на конференціях, на презентаціях, матеріали в ЗМІ публікуємо, щоб розповідати про страхи роботодавців, розповідаємо про позитивні кейси працевлаштування, про дискримінацію за віком, про кадровий голод. І другий напрямок — це робота з людьми поважного віку. Ми не кадрова агенція, ми не шукаємо кожному роботу. Ми даємо їм “вудку”, і щоб дати цю “вудку” ми проводимо постійно заняття: майстеркласи, воркшопи, лекції, кар’єрні марафони, індивідуальні консультації з HR-спеціалістами і кар’єрними консультантами. Ми вчимо як складати резюме, як пройти співбесіду, як написати лист.
А ще окремо ми робимо курси. За цей час у нас були такі спеціальності як таргетолог, діджитал-маркетолог, ІТ-рекрутер. Також були курси в ІТ-компанії. Ми створили проєкт “ІТ без ейджизму” поза минулого року. Було багато заявок, і десь близько 30 чоловік безкоштовно навчала ІТ-компанія з подальшим працевлаштуванням.
Улітку ми відкрили центр допомоги ВПО, де люди могли отримати продуктову і гуманітарну допомогу. Але вони всі казали, що не можуть працевлаштуватися. І зараз наша цільова аудиторія — це ВПО 50+ років. У молодшому віці все-таки роботу знайти простіше. Люди казали, що не знають, як писати резюме, де шукати роботу. Серед ВПО багато хто з маленьких міст, і вони кажуть, що шукали роботу через знайомих, а як шукати в Києві (в такому великому місті) — не знають. І ми почали зараз організовувати зустрічі з психологами щодо внутрішнього ресурсу. Як кажуть психологи, коли нема цього ресурсу, вони (люди, які шукають роботу, — ред.) розгублені, у відчаї, їм дуже важко шукати роботу. І другий крок — це резюме, супровідні листи. Хто подає заявку, той може отримати індивідуальну консультацію як кар’єрного консультанта, так і психолога.
Всі заходи в нас безкоштовні. Коли був локдаун, ми створили проєкт онлайн. Тоді можна було долучатися з усієї України. Зараз поки ми в Києві, але, наприклад, нещодавно нам надіслали вакансію з Полтави, і ми її опублікували. Податися можна кожному, але пройти навчання поки можна тільки в Києві офлайн. Онлайн поки не проводимо через проблеми з електроенергією.
Скільки людей вже звернулися до вас за допомогою?
На період [відкритої] війни ми трохи зупинили проєкт і зробили рестарт тільки 11 листопада. За період після початку повномасштабної війни вже більш як 300 чоловік звернулися, вони склали резюме і шукають роботу. Щотижня ми проводимо щось нове, паралельно йдуть консультації з HR і психологами, ми організовуємо зустрічі. На цих зустрічах ми спілкуємось з ВПО, щоб дізнатися їхні “болі”, їхні проблеми, щоб розуміти, що краще надалі ще організовувати.
Як до вас звернутися?
Механізм такий: у нас є сторінка “Трудолюб” у Facebook — там розміщуємо всю актуальну інформацію. Набираємо на івенти, набираємо на навчальні заходи, публікуємо вакансії. І у нас вже є така радісна новина, що попри високе безробіття ми відкрили спочатку три вакансії, потім дві і ще дві, і за місяць це дуже круто. Тому що, наприклад, ІТ-компанія сказала, що вони знають наш проєкт і спеціально створюють посаду офіс-менеджера для жінки, яка вже на пенсії. Хочуть підтримати таким чином.
І ще на нашій Facebook-сторінці вказана електронна адреса. Якщо шукаєте роботу, можна писати туди. А якщо це набір на якесь навчання, семінари чи заходи, то треба реєструватись у гугл-формах.
Скількох людей вдалося працевлаштувати?
З початку проєкту ми не рахували. Тому що надходять вакансії, надсилають резюме, я спілкуюсь з кандидатами і далі передаю роботодавцю. Не всі дають зворотній зв’язок, і тому в нас не було такої цілі — перерахувати всіх. Днями в нас була зустріч з волонтерами (багато наших “трудолюбів” ще й волонтери у фонді), і до мене підходили люди і казали: “Дякую, завдяки вам я працюю”. Я була дуже здивована, тому що я не знала цього.
Які переваги у працівників старшого віку?
По-перше, вони дуже пунктуальні. Багато хто гнучкий. Вони якщо йдуть працевлаштовуватись, то через пів року не побіжать шукати кращу роботу. Тут впевненість може бути у роботодавця, що на цьому місці буде працівник.
Які недоліки?
В будь-якому віці у кожного працівника є недоліки. Тут по віку дуже важко сказати. Буває, думають роботодавці, що старші люди негнучкі чи часто хворіють, але це може бути в будь-якому віці. У нас не було такого зворотнього зв’язку, щоб хтось казав, що є недоліки і їх не змінити.
Які відгуки ви отримуєте про тих, кого вдалося працевлаштувати?
Наприклад, одна міжнародна компанія вирішила в Україні “зістарити” середній вік [працевлаштування] і взяла на роботу жінку 65 років. Вона вже працює 4 роки там, нею задоволені, вона швидко вчиться, влилась у молодий колектив. Вона дуже переживала, думала, що щось не вийде.
Які професії ви пропонуєте обрати?
Найпопулярніші — це бухгалтер, менеджер, дуже багато SММ-спеціалістів у нас було (вони самі навчилися, пройшли наші курси і успішно працюють), швачки, працівники відділу кадрів. У нас була ситуація, що я поспілкувалася з менеджеркою однієї з компаній, у якій був колл-центр. Вона каже: “Ми не брали людей поважного віку, навіть не думали про це, бо у них “дорослий” голос”. Я кажу: “Давайте спробуємо”. Вони подумали і через тиждень сказали: “Давайте спробуємо”. Ми їм знайшли одного, потім другого, потім третього. У висновку, в них там був цілий відділ, і вони були дуже задоволені.
Скільки триває навчання?
Якщо це лекція чи воркшоп, то це одне заняття, і далі його учасники можуть отримати зворотній зв’язок протягом місяця. А ось будемо запускати курси по Excel, по PowerPoint, то там вже 3 місяці триває курс. Зараз ще шукаємо ІТ-компанії, щоб повторити навчання, яке ми вже організовували на ІТ-спеціальності.
Робітничих професій не навчаємо. Але ми створили такий проєкт як “Творча ба”, де всі, хто виготовляє handmade речі, може продавати їх на сторінці в Instagram. Ми просто дали їм платформу, де можна продавати свої вироби.
А ще ми вчимо людей, як шукати роботу.
Поділіться історією про те, як вимушені переселенці знайшли нову професію.
З переселенцями ми тільки почали працювати, але маємо такий кейс. Жінка Тетяна, 63 роки, переїхала з Нової Каховки, в неї дуже маленька пенсія, тож важко знімати кімнату. І вона влаштувалася адміністратором в один із ТРЦ Києва (ми відкрили вакансію, вона пройшла співбесіду), але їй було складно добиратися з лівого берега на правий (коли повітряні тривоги, це проблемно). І зараз вона працює в нашому фонді “Життєлюб” старшим волонтером.
Зараз ще шукають офіс-менеджера. Я подала 5 заявок тих, хто склав гарні мотиваційні листи, і вже незабаром виберуть когось одного, і буде офіс-менеджер в ІТ-компанії.
Скільки роботодавців вже є у вашій базі?
З працевлаштування поки у нас партнерів небагато. Ми на своїх сторінках пишемо, що шукаємо партнерів. Поки працюємо над цим. А з навчання в нас багато партнерів, до березня вже повністю розписаний графік занять.
Скільки часу може зайняти працевлаштування однієї людини?
Тут все по-різному. Коли, наприклад, звернулася Тетяна, про яку я казала, то в неї це зайняло тиждень. Жінці в Києві зараз легше знайти роботу, ніж чоловіку. Зараз ми передали контакти кількох чоловіків HR-менеджеркам, і вони у своїх спільнотах допомагають їм шукати роботу. Сподіваюсь, що це займе десь місяць.
Які тенденції ви бачите на ринку праці?
Знайти роботу буде складно, але не неможливо. Війна вплинула на бізнес, але при цьому існує бізнес, на який війна майже не вплинула. Це ІТ-компанії, навчання іноземних мов, внутрішній туризм подалі від лінії фронту. Також завжди потрібні продавці, баристи, спеціалісти з пошиття одягу і працівники у заклади громадського харчування. Ще є попит на людей, які володіють певним інструментом: токарі, водії, трактористи, кухарі.
***
Нагадаємо, для переселенців з Луганської області побудують модульне містечко на Закарпатті за 2 млн доларів. На житло можуть розраховувати люди, чию домівку зруйнували або значно пошкодили окупанти.
Читайте також: