В селищі Іванівському Бахмутської ОТГ виявили новий об’єкт культурної спадщини, якому, за попередніми висновками архітектора, понад 100 років. Споруда зображена на гербі селища, пов’язана з водою та може стати ще однією туристичною перлиною громади.
Фото та відео старовинної споруди на території селища виклала в мережі мешканка Бахмута Вікторія Голубнича. Жінка припускає, що це колишня “барська купальня”.
Кандидат архітектури, завкафедри містобудування Донбаської національної академії будівництва та архітектури Олексій Губанов в коментарі Вільному радіо підтвердив унікальність споруди.
“Дійсно, це — об’єкт культурної спадщини, який може стати пам’яткою, тому що має виразні ознаки архітектурної стилістики (готична та неоготична стилістика, пов’язана з класичною стилістикою)”, — каже Олексій Губанов.
На його думку, ця бетонна споруда могла використовуватись у системі водопостачання.
“Гадаю це інженерна споруда — насосний пункт або перекачувальна станція водопостачального вузла, я так гадаю, для перекачування води до Бахмута. Належить до початку 20-го століття, приблизно 1910-1916 роки. Промислові споруди теж одягали в історичні форми. В нашому регіоні це рідкість, їх збереглось небагато”, — каже архітектор.
За його словами, цей напрям в архітектурі зветься еклектикою, він був характерний для кінця 19-початку 20 століття.
“Для селища цей об’єкт — безумовно, як скарб! Тому що такі речі допоможуть залучити туристів та небайдужих громадян, яким цікаво мандрувати по історичних об’єктах та цікавих місцевостях регіону. Це може вплинути на розвиток інфраструктури, популяризацію цього місця та залучення коштів”, — коментує експерт.
До того ж, саме ця споруда зображена на гербі Іванівського.
“Тим більш! Це — символ селища, а якщо так — ця споруда має бути збережена”, — додає Губанов.
Він впевнений: цю споруду будували не в радянські часи.
“В епоху радянської влади була потреба будувати таке, що віддаляло б суспільство від капіталістичного минулого. Тому архітектурний вигляд споруд спрощували. Це була потреба часу. Раціональна стилістика в архітектурі взяла верх не тільки в Радянському Союзі, а й була розвинена у всьому світі”, — каже архітектор.
Зазначимо, зараз нововиявлений об’єкт ще офіційно не пам’ятка культурної спадщини. Такий статус має оформити місцева влада.
“Органи місцевого самоврядування мають якомога швидше розробити облікову документацію, щоб зберегти цей об’єкт та занести його до переліку пам’яток культурної спадщини. Вони мають звернутися до місцевого управління культури, а ті своєю чергою мають звернутися до обласного управління культури”, — пояснює Олексій Губанов.
Спогади місцевої мешканки
70-річна мешканка Іванівського Таіса Калач розповіла Вільному радіо, що знає цю споруду як частину колишнього панського маєтку.
“Я знаю ту споруду, ми там гуляли. То за царських часів маєток там був. Там і дім їхній був, там жила бариня (бабуся розповідала). Там й святкування Нового року вони влаштовували для найкращих учнів, які читали вірші. Красота, розповідали, була неймовірна. Туди нікого не пускали, була охорона. Потім в ньому був технікум — то була 2-поверхова будівля. А потім розібрали по камінчику”, — розповідає жінка.
За її словами, після Другої світової в головній будівлі колишнього маєтку розташувався сільгосптехнікум, а потім — технікум зрошувальних систем.
“Там були (це ще я гуляла, пам’ятаю) ряди шовковиці, бузку, троянд; були кринички — одна від одної недалечко. Красиво там було. Ця будівля красива не використовувалась за радянських часів. Просто стояло і все. Ми там бігали, вода там була. Я не питала, хоч й було в кого питати”, — згадує мешканка Іванівського.
Зазначимо, Таіса Олександрівна впродовж 48 років працювала в селищній раді цього села. Вона каже — в селі ще є старожили, які можуть підтвердити її слова.
Нагадаємо, в Бахмуті було кілька конфліктів навколо будівель, які мають статус пам’ятки культури. Так, влітку 2019 року священнослужителі розібрали та переклали браму найстарішого працюючого храму Бахмута (Свято-Миколаївської церкви). Це назвали реставрацією. А влітку 2018 року впритул до старовинної будівлі колишнього Азовсько-Донського банку побудували кіоск (МАФ) на капітальному фундаменті.