28 серпня стало відомо, що майже всю старовинну огорожу навколо Свято-Миколаївського Храму Бахмута розібрали. Залишилось лише кілька автентичних фрагментів. Замість неї наразі будують нову капітальну огорожу. Чому це непокоїть істориків і як реагують в міському управлінні архітектури – читайте у матеріалі.
Свято-Миколаївський храм в Бахмуті побудували 1797 року. Це одна з найстаріших будівель міста, як і її дзвіниця та паркан. Але останній на цьому тижні розібрали та почали збирати заново. Активісти впевнені — в церкві порушили закон, бо весь храмовий комплекс має історичну цінність. Тож поскаржились в поліцію.
“Існує такий важливий документ, який називається “Історико-архітектурний опорний план м. Бахмута”. Його розробляли фахівці, архітектори протягом кількох місяців. Це капітальний труд, в якому перелічені всі пам’ятки Бахмута – старовинного міста нашого. І там є Свято-Миколаївський Храм”, – розповідає членкиня Національної спілки краєзнавців України та бахмутська активістка Наталя Жукова.
Дійсно, в опорному плані храм — це місцева пам’ятка. До того ж, до охоронної зони храму належить не тільки будівля церкви, а й огорожа навколо неї.
“У цій охоронній зоні діє режим реставраційний, тобто не може парафія або настоятель взяти, розібрати, перебудувати самостійно своїми силами. Ми розуміємо, що це старовинне, воно рушиться, але це порушення процедур, порушення закону. Це стаття 298 Кримінального кодексу. Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини карається штрафом до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк”, – каже Жукова.
За її словами, відбудову об’єктів культурної спадщини треба узгоджувати з урядом.
“Мали би звертатися до міського управління культури Бахмута, до обласного управління, до Міністерства культури і тому подібне. І проводити там тендери, ставити питання про виділення коштів на ці роботи, розробляти проекти”, – розповідає бахмутська активістка.
Однак настоятель Свято-Миколаївського Храму отець Сергій Дворянов не погоджується з позицією активістів. Він стверджує, що робить все, аби церква мала гарний вигляд і не бачить у реставрації нічого, що суперечить закону. Він стверджує, що у 1991 році міська влада передала релігійні споруди на баланс громади Свято-Миколаївського Храму.
“З цього часу всі роботи з утримання, реставрації, укріплення храму лягли на плечі громади Свято-Миколаївського Храму”, – розповідає Вільному радіо священнослужитель.
За його словами, церква не належить до культурної спадщини.
“Воно навіть не є історичним пам’ятником архітектури, історичною пам’яткою – такого немає. На наш храм та територію немає історичного документа, відомостей, що це належить до пам’ятників архітектури. Коли приїжджала комісія з Міністерства культури, вони сказали, що храм не підлягає, не вноситься до реєстру. Тобто він не гідний, скажімо так, того, щоб його внесли до реєстру історичних пам’ятників”, – повідомляє отець Сергій.
Він додав, що реставрація ведеться з використанням тієї ж цегли, яка була у старій огорожі.
“Ми завершимо, і ви порівняєте світлини ті, які були і які ми плануємо зробити, і вони будуть ідентичні, тобто однакові”, – каже настоятель.
Зазначимо, навколо старовинної огорожі наразі ведеться зведення ще одного цегляного паркану з елементами металевого кування. На запитання журналістки наскільки старий цей паркан, отець Сергій відповів, що його почали будувати нещодавно. Він стверджує, що територія, навколо якої зводять паркан, належить храму.
Вирішити хто в цьому питанні правий мали б допомогти в бахмутському відділі архітектури і містобудування. Але там нам заявили, що про реставрацію огорожі та зведення нового паркану не чули. Це свідчить в тому числі, що до них з цим питанням не звертались.
“На жаль, відомостей ніяких немає, не можу нічого коментувати з цієї ситуації”, – каже Алла Данилюк, головний спеціаліст відділу.
Через звернення активістів до поліції, розглядати це питання окремо будуть слідчі.
“Воно (звернення, – ред.) зареєстроване і надалі проводиться перевірка”, – каже прес-секретар бахмутського відділу поліції Катерина Савранська.
Нагадаємо, у 2018 році до будівлі “Азово-Донського банку”, яка була зведена у XX сторіччі, прибудували малу архітектурну форму. 10 лютого 2019 року встановлення МАФу визнали законним у міській раді.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
