22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України ухвалив нову редакцію українського правопису, яка діє і станом на 2026 рік. Розробляли проект філологи та урядовці, які входять до робочої групи Комісії з питань правопису МОН. Вони повернули деякі норми правопису 1928 року. Розбираємо їх детально.
У 2026 році український правопис отримав новий статус — його офіційно затвердили як стандарт державної мови. Це означає, що він застосовується у законодавстві, державних документах та освіті, але самі правила написання при цьому не змінилися.
За новим правописом у прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви “г”, так із використанням “ґ” . Тобто, хоч Гуллівер, хоч Ґуллівер – це правильно.
Слова грецького походження теж пропонують писати інакше, оскільки в них звук [th] передається літерою “ф”: “анафема” – “анатема”, “ефір”- “етер”, “міф”, “міфологія” – “міт” і “мітологія”, “Афіни” – “Атени”.
Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник “пів” (у значенні “половина”) окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з “пів” писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: “півострів”, “півзахист” або “півоберт”.
Також по-різному можна буде передавати “au”: “аудієнція” і “авдієнція”, “аудиторія” та “авдиторія”, “пауза” та “павза”, “фауна” та “фавна”.
Крім того, у новому українському правописі тепер є правила про утворення іменників жіночого роду – фемінітивів. Так, іменники на означення жіночої статі слід утворювати від іменників чоловічого роду за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та інших. При цьому найпоширенішим є суфікс -к- (дизайнерка, директорка, редакторка, студентка).
Крім того, тепер Президент став президентом, а Міністр — міністром. Це правило стосується й інших посад держслужбовців. Але релігійні поняття слід писати з великої літери: бог — Бог, трійця — Трійця.
“Так, справді, в 1933 році над українським правописом було вчинено наругу. Але відтоді виросло уже декілька поколінь”, — розповів у коментарі для “1+1” заступник міністра освіти України, співголова Нацкомісії з питань правопису Максим Стріха.
Філологи стверджують, що таким чином можна повернутися до тих принципів, які існували в Україні до русифікації.
У 2021 році новий правопис намагалися скасувати через суд, однак це рішення було оскаржене, і правопис залишився чинним.
Попри зміни, більшість норм української мови залишилися незмінними. Станом на 2026 рік правопис 2019 року впроваджений і використовується в освіті, медіа та державному секторі.