У вільний час бахмутянка Олена Лавренко виготовляє традиційні ляльки-мотанки. Кожна з них по-своєму унікальна та наповнена давніми символами. Ми розпитали у майстрині про особливості її ляльок-оберегів.
Мотанка – це уособлення жіночої мудрості, розповідає Олена Лавренко. Ці ляльки роблять із простих тканин, намотуючи їх шар за шаром – звідси й назва.
“Я роблю мотанки традиційно, без застосування голки. Перемотую, перекручую, прив’язую – тобто, жодної зшитої деталі в мене немає”, – каже лялькарка.
Першу мотанку Олена виготовила у 2017 році. Відтоді вона зробила їх не один десяток. На одну ляльку йде від пари годин до цілого вечора.
“Для мене ляльки – це спосіб розслабитися. У кожній із них є щось своє. Наприклад, лялька-дівчина і лялька-жінка відрізняються одна від одної та символізують різні речі. Жінка вже заміжня, це берегиня роду. А дівчина більше прикрашена, щоб зачаровувати хлопців”, – пояснює майстриня.
Олена, як і давні лялькарки, не робить мотанкам облич. Вважалося, що через лице до ляльки можна прив’язати душу її власника. Замість цього жінка викладає нитками хрест – знак сонця та продовження роду. У деяких ляльок Олена залишає на місці обличчя порожнє полотно або скручує тканину у вигляді кола, що символізує рух всесвіту та безкінечність.
Голова ляльки-мотанки обов’язково має бути покрита відповідним головним убором. Для берегині це хустка, оскільки заміжня українка мала ховати косу. А для дівчини – віночок або стрічка.
Для рідних Олена скручує мотанки зі своїх речей або одягу отримувача – так лялька слугуватиме оберегом.
“Якщо я хочу подарувати мотанку рідній людині, я буду робити її з певними думками, можу молитву прочитати. А якщо я виготовляю для чужої людини, то не можу повністю передавати свою енергетику. Зазвичай люди замовляють їх як інтер’єрні ляльки, тому я виготовляю їх з нових матеріалів”, – говорить Олена Лавренко.
На цьому зображенні – одна з мотанок Олени. Деякі елементи ми позначили маркерами. Наводьте на них курсор, аби дізнатися, що вони символізують.
Читайте також: