Обмін, розведення і “жовтий режим”. Що змінилось на Донбасі в 2019 році

Зі зміною влади в зоні проведення операції Об’єднаних сил також змінилась і стратегія. В штабі ООС за 2019 рік не повідомляли про звільнені окуповані території. Але, водночас військові в трьох ділянках відступили назад. Чи є це втратою території та що змінилось в зоні бойових дій на Донбасі за 2019 рік, читайте далі.

 

Розведення 

Президент України поставив ціль до кінця серпня 2019 року відремонтувати зруйнований міст через Сіверський Донець у Станиці Луганській. Але на тій ділянці проходила лінія розмежування, через що були ризики небезпеки для ремонтників. Тому українська сторона в ході перемовин вирішила провести розведення військ в Станиці Луганській ділянці.

Схема розведення проста: українські військові дзеркально з бойовиками відходять на 1 кілометр назад, зайнявши нові позиції. Головною умовою для початку процедури відводу військ — дотримання режиму тиші щонайменше 7 діб.

“Безпосередньо на розведення сил і засобів виділено 3 доби. За цей час військові і вся техніка переміститься назад. Потім ще 25 діб будуть проводитись заходи з розмінування ділянки місцевості”, — розповів заступник командувача Об’єднаних сил Богдан Бондар.

(Фото: ZIK.UA)

На думку президента України Володимира Зеленського, розведення військ ЗСУ і бойовиків на кілометр назад — це крок до припинення вогню. 

Завдяки розведенню військ на Луганщині дійсно поменшало обстрілів. А запланований ремонт зруйнованого мосту у Станиці Луганській все ж розпочався. 20 листопада 2019 року міст, який поєднує підконтрольну територію з т.з. “ЛНР” відкрили. З моменту розведення і до кінця 2019 року на ділянці розведення біля Станиці Луганської стрілянину не фіксували.

“Ми спочатку так переймались за це (розведення — ред.), а потім розміркували, і зрозуміли що тут будуть краще в тому. Ми ж Станицю не покидаємо. Ми нічого не програли, та навпроти, я вважаю, ми наростили більше переваги”, — розповів в коментарі журналістам ТСН військовий ЗСУ з позивним “Данко”.

Після успішного розведення в Станиці Луганській, вище керівництво домовились про відвід військ і біля Золотого.

Дзеркальний відвід військ в цьому напрямку розпочався 29 жовтня. Штаб ООС повідомив, що обстрілів в цьому напрямку не було начебто вже тиждень. Але журналісти Вільного радіо спостерігали за ситуацією, та помітили, що останній обстріл в межах ділянки розведення сил був лише  26 жовтня. 

(Фото: Вільне радіо. Військові ЗСУ укріплюють нові позиції біля Золотого)

В прес-службі нам пояснили, що, за їхніми даними, дійсно стріляли за кілька днів до розведення, але дні з останнього обстрілу рахували спостерігачі місії ОБСЄ.  Ввечері 29 жовтня під час брифінгу командувач Об’єднаних сил Володимир Кравченко підтвердив цю інформацію. 

Наразі в населені пункти, де пройшов відвід військ пускають лише місцевих жителів та журналістів за попереднім узгодженням.

“Здійснюємо пропуск місцевих жителів цілодобово. Для пропуску осіб через лінію розмежування ми працюємо щоденно за графіком роботи всіх КПВВ, але наразі бойовики ще блокують пропускні операції зі свої сторони”, — пояснила телеканалу ТСН прес-офіцерка Лисичанського прикордонного загону Неля Доценко.

А на ділянці розведення патрулюють поліцейські.

“Сил і засобів національної поліції і національної гвардії вистачає повністю. Ми зараз контролюємо периметр під’їзду і виїзду, ми патрулюємо вулиці”, — розповів журналістам ТСН заступник міністра МВС Вадим Троян.

(Фото: Вільне радіо. Ділянка розведення біля Петрівського)

Пізніше, 9 листопада розведення сил і засобів відбулось біля Петрівського. Відвід військ був в чистому полі між Богданівкою і Петрівським. В штабі ООС повідомляли, що практична частина розведення вже закінчилась, от тільки на цій ділянці бойовики все ж не дотримуються умов. Представники СЦКК та ОБСЄ неодноразово фіксували порушення режиму припинення вогню. А Міноборони фіксували переміщення бойовиків.

“У темну пору доби приховано переміщується на нові позиції озброєння, яке підлягає відведенню від лінії розмежування. При цьому у залишених окопах противник розміщує несправну техніку, евакуацію якої намагатиметься видати за виконання домовленостей щодо її відведення”, — заявив речник міністерства оборони України Максим Праута.

В 2019 році це тільки три ділянки, де розвели війська. Але на зустрічі “нормандської четвірки” в Парижі, 9 грудня, лідери України, Німеччини, Франції та Росії домовились про розведення вже в цьому році ще на трьох ділянках. Де саме будуть розводити війська поки невідомо, але це мають зробити до квітня.

 

“Жовтий” режим

28 жовтня штаб ООС повідомив, що в районі проведення операції Об’єднаних сил ввели режим “Жовтий”. Тобто він працюватиме по всій території Донецької і Луганської області до “кордонів” із Харківською, Дніпропетровською і Запорізькою областями.

“Головна мета введення “жовтого” режиму — це посилення заходів для забезпечення національної безпеки і оборони, а саме в Донецькій і Луганській областях. Та впровадження суворого контролю за перебуванням і переміщенням осіб, які перебувають в районі проведення Операції Об’єднаних сил”, — розповіли Вільному радіо в прес-службі штабу ООС.

В штабі також додали, що раніше повноважень правоохоронців було замало.

(Фото: obs.in.ua)

“Заходів, які дозволялось виконувати під час “зеленого режиму” виявилось недостатньо. Тому командуванням ОС було прийняте рішення про посилення цього режиму, відповідно — це жовтий”, — додали в прес-центрі. 

Серед причин для введення цього режиму назвали: збільшення диверсій і навіть розведення.

Згідно з наказом командувача ООС, цей “жовтий” режим діє по всій території Донецької і Луганської області до адміністративних меж з іншими областями. 

В Бахмутській міській раді Вільному радіо пояснили, що цей режим не новий для багатьох населених пунктів.

(Фото: Міноборони України/Райони проведення операції Об’єднаних сил)

“Наприклад, в цьому “жовтому” режимі і раніше жили мешканці населених пунктів Опитне і Зайцеве. З початку 2018 року, як тільки АТО змінилось на ООС. І ніякого дискомфорту для людей немає”, — розповів Вільному радіо начальник відділу з питань цивільного захисту мобілізаційної та оборонної роботи Бахмутської міської ради Андрій Скляренко.

Тож, з основних нововведень, з цим “жовтим” режимом правоохоронці можуть зупиняти та перевіряти документи громадян, а також проводити обшук на вулиці без особливих підстав. Щоб дізнатись повний перелік обмежень та нових повноважень правоохоронців на території Донбасу читайте за посиланням.

В прес-центрі штабу ООС Вільному радіо пояснили, що ці обмеження  дають лише додаткові повноваження поліцейським і Нацгвардії. Будь-хто зможе без обмежень виїхати в інший регіон. При собі обов’язково потрібно лише мати паспорт громадянина України.

 

Обмін полоненими

Під час зустрічі “нормандської четвірки” в Парижі лідери чотирьох країн домовились також про обмін полоненими з бойовиками до кінця 2019 року. Та вже 29 грудня 2019 року пройшла передача заручників. З полону вдалося визволити 76 українців. Деяких з них взяли в полон ще на початку війни. 

(Фото: ТСН)

“У військах спецпризначення не скаржаться на труднощі, а сміливо та рішучо їх долаємо. Те, що нам прийшлось пережити ми стерпіли”, — розповів журналістам військовий ЗСУ Сергій Іванчук, передає 5 канал.

Чоловіка взяли у полон ще в 2017 році під час боїв за Дебальцеве.

Серед звільнених також є журналіст Радіо Свобода Станіслав Асєєв. Журналіст вирішив залишитися у окупованому Донецьку, щоб надавати правдиву інформацію на підконтрольну територію щодо ситуації на Донбасі. Але бойовики його затримали та звинуватили його в “змові” з українськими військовими, шпигунстві та “зливу інформації”.

https://twitter.com/donbassrealii/status/1211287707038756864

Україна також передала бойовикам кількох фігурантів гучних справ. Так, уникнули покарання та покинули підконтрольну територію засуджені за теракт 22 лютого 2015 року в Харкові, а також п’ять ексберкутівців, які стріляли по євромайданівцях в Києві. 

Адвокат Валентин Рибін також заявив журналістам Громадського, що в рамках обміну Україна віддала бойовикам бразильця Рафаеля Лусваргі. Іноземець воював на Донбасі на боці окупантів.

Зазначимо, 22 людини зі списків бойовиків відмовились йти на обмін та залишились відбувати покарання в Україні.

 

Бойовики встановили собі т.з. “кордони”

29 листопада самоназваний “Народний совєт ДНР” проголосував за так званий “Закон про державний кордон ДНР”. Туди бойовики включили всю Донецьку область від кордону з Росією до Краматорська і далі.   

За таке рішення одностайно проголосували на засіданні так званого “Народного совєта ДНР”. 

“Реалізація закону не потребує додаткового фінансування з республіканського бюджету Донецької народної республіки. Оскільки служба прикордонної охорони міністерства державної безпеки уже давно та на постійній основі здійснює охорону та захист наших кордонів. Прийняття закону законодавчо встановить державний кордон Донецької народної республіки, а також визначить порядок та умови його охорони і захисту”, — презентував проєкт самоназваний депутат Віталій Кравець.

Як зараз так звані сили самоназваної ДНР охороняють уявний кордон біля Краматорська або ще якогось іншого звільненого від окупантів міста — чоловік не уточнив. 

Вже після засідання ЗМІ бойовиків цей самий закон прокоментував “голова Народного совєта ДНР” Володимир Бідевка.

“В цьому законі не забуті ті люди, які проживають на території тимчасово підконтрольній Україні і ми пам’ятаємо, що в травні 2014 року вони разом з нами ходили голосувати на референдумі. Тому кордон визначений по території Донецької області. Саме Донецької області, яка була на період 2014 року. Даний законопроєкт також передбачає, що до тих пір поки не врегульована суперечка між державою Україна та Донецькою народною республікою, кордон буде (відповідно до статті 40 цього закону) проходити по лінії зіткнення”, – заявив для російських та підконтрольних бойовикам ЗМІ Бідевка.

Бойовики визначили межі так званої “ДНР” та вписали туди всю Донеччину. Така ж с

Реакції з боку українських високопосадовців на таке рішення бойовиків не було. Пізніше свої межі по всьому кордону Луганської області визначили також бойовики так званої ЛНР.