Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо 39-річного Андрія Казанцева. Він жив на Черкащині та працював водієм. Цьогоріч чоловіка мобілізували, а вже за три місяці він загинув на Харківщині. З війни захисника не дочекалися дружина та син-підліток, які тепер просять надати Андрієві посмертне звання Героя України.
Про Андрія Казанцева Вільному радіо розповіла його дружина Світлана.
Андрій Казанцев разом із родиною жив у Монастирищі Черкаської області. Працював водієм, а вільний час проводив за улюбленими хобі. Дружина каже: в Андрія — золоті руки.
“Дуже любив риболовлю. Оце тільки в нього з’явиться вихідний — одразу йде рибалити, завжди щось зловить, ніколи не було, щоб прийшов із пустими руками. А ще в нього була власна майстерня, там він відпочивав після роботи, усіляке із дерева робив. Будиночки із сірників клеїв”, — розповідає Світлана Казанцева.
Разом із коханою Андрій прожив 17 років. Пара виховувала сина Сашу, якому зараз 14.
“Андрій — моя опора і підтримка. Дуже добрий був, ніколи нікому не відмовить. Попросять його полагодити автомобіль — він все своє відкладе, аби допомогти”, — описує чоловіка Світлана.
19 березня 2024-го Андрія призвали на службу — вручили повістку, коли він їхав по трасі у Львівській області. Чоловік долучився до батальйону морської піхоти, серед побратимів отримав позивний Казантип. Після навчання військового відправили на Харківщину, під Вовчанськ.
“Вперше, коли він пішов на “нуль”, було все добре. У другий — в нього була контузія, він тиждень у лікарні був. Тоді його присипало плитами, його витягнули, врятували. Я ще казала: “Ти народився у сорочці, будеш довго жити”, — згадує жінка.
Коли Андрія направили на “нуль” втретє, він перестав виходити на зв’язок.
“Я вже відчувала, що щось сталося. І в цей день ще так собака наш завивав, як ніколи. Пишу йому — а він не відповідає, такого ніколи не було. А ще зранку перед цим він питав, чи приїду я до нього, я збиралася на вихідні поїхати. Адже з 19 березня ми не бачились”, — ледь стримує сльози Світлана.
За кілька днів дружині повідомили, що Андрій Казанський зазнав смертельних поранень через обстріл поблизу Вовчанська. Це сталося 28 червня 2024-го. Захисникові назавжди залишиться 39.
Зараз Світлана разом із сином просять надати захисникові посмертне звання Героя України.
Підтримати цю петицію можна за посиланням.