Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо 39-річного Андрія Казанцева. Він жив на Черкащині та працював водієм. Цьогоріч чоловіка мобілізували, а вже за три місяці він загинув на Харківщині. З війни захисника не дочекалися дружина та син-підліток, які тепер просять надати Андрієві посмертне звання Героя України.
Про Андрія Казанцева Вільному радіо розповіла його дружина Світлана.
Андрій Казанцев разом із родиною жив у Монастирищі Черкаської області. Працював водієм, а вільний час проводив за улюбленими хобі. Дружина каже: в Андрія — золоті руки.
“Дуже любив риболовлю. Оце тільки в нього з’явиться вихідний — одразу йде рибалити, завжди щось зловить, ніколи не було, щоб прийшов із пустими руками. А ще в нього була власна майстерня, там він відпочивав після роботи, усіляке із дерева робив. Будиночки із сірників клеїв”, — розповідає Світлана Казанцева.
Разом із коханою Андрій прожив 17 років. Пара виховувала сина Сашу, якому зараз 14.
“Андрій — моя опора і підтримка. Дуже добрий був, ніколи нікому не відмовить. Попросять його полагодити автомобіль — він все своє відкладе, аби допомогти”, — описує чоловіка Світлана.
19 березня 2024-го Андрія призвали на службу — вручили повістку, коли він їхав по трасі у Львівській області. Чоловік долучився до батальйону морської піхоти, серед побратимів отримав позивний Казантип. Після навчання військового відправили на Харківщину, під Вовчанськ.
“Вперше, коли він пішов на “нуль”, було все добре. У другий — в нього була контузія, він тиждень у лікарні був. Тоді його присипало плитами, його витягнули, врятували. Я ще казала: “Ти народився у сорочці, будеш довго жити”, — згадує жінка.
Коли Андрія направили на “нуль” втретє, він перестав виходити на зв’язок.
“Я вже відчувала, що щось сталося. І в цей день ще так собака наш завивав, як ніколи. Пишу йому — а він не відповідає, такого ніколи не було. А ще зранку перед цим він питав, чи приїду я до нього, я збиралася на вихідні поїхати. Адже з 19 березня ми не бачились”, — ледь стримує сльози Світлана.
За кілька днів дружині повідомили, що Андрій Казанський зазнав смертельних поранень через обстріл поблизу Вовчанська. Це сталося 28 червня 2024-го. Захисникові назавжди залишиться 39.
Зараз Світлана разом із сином просять надати захисникові посмертне звання Героя України.
Підтримати цю петицію можна за посиланням.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
