“Щодня це десятки запитів”: краматорська зоозахисниця про евакуацію тварин і проблеми з їхнім утриманням у місті

У 2024 році зоозахисниці з Краматорська Ксенія Парфентьєва та Олена Михайленко створили громадську організацію “Світ Друзів”, аби ще дієвіше допомагати тваринам. Наразі її команда зосередилася на евакуації, але в місті продовжує діяти стабілізаційний пункт ГО, де чотирилапих утримують зокрема під час лікування. Через небезпеку надавати допомогу їм стає важче, але й залишити Краматорськ волонтери не можуть, бо знайти житло з тваринами вкрай важко.

Про запити на евакуацію, брак ветеринарних клінік у Краматорську й складнощі пошуку житла з тваринами співзасновниця ГО “Світ Друзів” Ксенія Парфентьєва розповіла журналістам Вільного Радіо.

Аби допомагати більше: як волонтерки з Краматорська заснували зоозахисну організацію “Світ Друзів”

Краматорка Ксенія Парфентьєва допомагає тваринам уже понад 10 років. Спершу для неї це було скоріше хобі: жінка поєднувала волонтерство із роботою вебдизайнеркою, витрачаючи частину зароблених коштів на лікування чотирилапих. Однак із початком відкритого вторгнення зоозахист поглинув Ксенію цілком. Вона стала співпрацювати з багатьма організаціями, координувати видачу корму й стерилізаційні місії в місті.

З часом волонтерка зрозуміла: аби мати більше можливості допомагати тваринам, роботу варто оформити офіційно. Так у 2024 році зʼявилася громадська організація “Світ Друзів”. Її Ксенія заснувала із зоозахисницею з Краматорська Оленою Михайленко, з якою вже співпрацювала раніше.

“Ми знали одна одну дуже давно, а потім, вже у 2023-му, нас обʼєднала історія з собакою кане-корсо. Якось до мене звернувся військовий зі Словʼянська. Він був тяжкопоранений, і попросив прилаштувати його песика, адже шансів на одужання було мало. Тоді я звернулася до Олени, бо вона дуже вдало займається саме собаками, зокрема великими. Разом ми перевезли цього песика на перетримку, і Олена прилаштувала його в Києві. На жаль, нові господарі й пес не здружилися, тому Олена поїхала в Київ і забрала його до себе. Із тих пір це її улюблений пес, і ми ще більше обʼдналися завдяки йому”, — розповідає про той випадок Ксенія.

Хоч обидві засновниці працювали й жили на Донеччині, новостворену ГО зареєстрували в Києві: так було легше співпрацювати з міжнародними організаціями. Жодного приміщення чи штату співробітників у столиці “Світ Друзів” не мав — його єдиним “офісом” став стабілізаційний пункт у Краматорську, де волонтери займалися документацією, зберігали корм і якусь допомогу військовим (оскільки до команди доєднався волонтер із Дружківки Дмитро Рябцев, який допомагав не лише тваринам, а й захисникам, цей напрямок також знайшов відображення в роботі ГО).

Спершу стабпункт був розташований безпосередньо в будинку Ксенії — там команда зокрема організувала невелику перетримку. Але коли кількість чотирилапих в оселі перевалила за десяток, волонтери орендували для своєї роботи невеликий будиночок неподалік. Наразі через нього пройшли сотні тварин, врятованих із прифронту і вулиць Краматорська. У “Світі Друзів” їх лікували, стерилізували й потім потрохи прилаштовували по всій Україні. У Краматорську новий дім чотирилапим майже не шукали, а вивозили далі. Саме так волонтери роблять зараз, коли безпекова ситуація в місті суттєво погіршилася.

“Ситуація дуже ускладнилася”: із якими проблемами стикнулася організація через небезпеку в Краматорську

Основним напрямком роботи організації наразі залишається евакуація. Команда займається нею вже давно — разом із просуванням лінії фронту до її стабпункту потрапляли тварини з Нью-Йорка, Торецька, Покровська, Мирнограда, Костянтинівки, Дружківки, Святогірська, Лимана й Словʼянська. Половину запитів “Світ Друзів” отримував від військових, які знаходили чотирилапих на позиціях. Тоді до них приїздили інші волонтери, везли тварин до стабпункту, а команда ГО вже вивозила їх далі.

Раніше зоозахисники “Світу Друзів” не вирушали в гарячі точки самі, адже не мали для цього ні обладнання, ні навичок. Проте зараз, коли Краматорськ, за словами Ксенії, сам перетворюється на гарячу точку, вони продовжують вивозити звідти тварин і людей з їхніми улюбленцями. Евакуації проводять кожен тиждень. Під час крайніх місій перед нашою розмовою ГО провела шість евакуацій за чотири дні, вивезла вісім людей та 200 тварин. Тоді волонтери загалом подолали 6,5 тисячі кілометрів шляху.

“Зараз ситуація дуже ускладнилася. Краматорськ більший за інші міста, тому ми маємо набагато більше запитів. До того ж, оскільки ми місцеві, і люди нас тут знають краще, то звертаються до нас частіше. Роботи зараз набагато більше, і, якщо чесно, це дуже важко витримувати. Усе горе навкруги, біль кожної людини, всі ці проблеми, через які вони мусять евакуюватися, вивозити рідних тощо. Щодня це десятки запитів. У мене телефон не замовкає”, — ділиться Ксенія. І справді дзвінки спочатку затримують, а потім переривають нашу розмову щонайменше один раз.

Зоозахисниця розповідає, що часом люди виїжджають самостійно, але телефонують їй і просять у короткий термін прилаштувати десь їхніх тварин. Буває, що жителі нікого не попереджають: замикають тварин у квартирі, залишають на привʼязі, і потім волонтери разом із поліцією звільняють їх після дзвінків сусідів. Іноді чотирилапих буквально викидають під двері їхнього стабпункту. Зокрема, кілька місяців тому так сталося із вісьмома цуценятами — їх викинули просто з машини.

Майже всі тварини, що потрапляють до стабпункту, потребують лікування. Крім інфекційних хвороб і захворювань, викликаних паразитами, вони можуть мати травми й поранення, повʼязані з війною. Зокрема, це собаки, які плутаються в антидронових сітках, і постраждалі від ударів КАБів. Утім, лікувати їх стає все важче, адже через безпекову ситуацію в місті постійно закриваються ветеринарні клініки. За словами Ксенії, наразі в Краматорську не лишилося жодного ветеринара-хірурга, який би міг взятися за тяжкі травми. Тому таких тварин доводиться везти в Дніпропетровську область, але надати їм допомогу встигають не завжди.

“Дніпро — найближча точка, куди ми можемо вивезти термінових пацієнтів. Але ось у квітні цього року була в нас кішечка, збита машиною. Ми посадили її на евак одразу, як тільки знайшли, але, на жаль, вона просто не пережила дорогу. Їй не вистачило буквально 10 хвилин, щоб доїхати до клініки. Це велика проблема”, — розповідає зоозахисниця.

“Їх просто не приймають”: як пошук житла став викликом для краматорських волонтерів

На момент розмови у стабпункті “Світ Друзів” залишилося небагато тварин. Це хворі кошенята, яких не можуть вивезти з Краматорська, доки не вилікують, і евакуйований із Дружківки пес — він має вирушити на перетримку у Львів. Ксенія каже, що раніше тварин частіше вдавалося одразу прилаштувати до нових господарів, але через безпекову ситуацію зараз волонтери намагаються якнайшвидше забирати чотирилапих із міста, і вже потім шукати їм новий дім. Переважно пошуком займаються саме вони, але часом усю опіку за такими тваринами перебирають перетримки.

Сама команда ГО теж потрохи залишає Краматорськ. Ксенія вивезла сімʼю в Камʼянське на Дніпропетровщині цього квітня, бо хвилювалася за трирічного сина. Дмитро теж переїхав до міста, а Олена ще перебуває в процесі пошуку житла. Поки “кістяк” організації проводить евакуації, за стабпунктом стежать небайдужі місцеві — волонтери, разом із якими команду “Світу Друзів” не злічити, каже зоозахисниця. Саме вони чергують там кожен у свої години, аби тварини не залишалися самі.

Команда ГО активно спонукає виїжджати всіх своїх волонтерів, хоч це і призведе до вимушеного закриття стабпункту й переформатування діяльності “Світу Друзів”. Ксенія каже, що ситуація в Краматорську тільки погіршується. Нещодавно їй повідомили, що неподалік від стабпункту було влучання, і в одному із сусідніх будинків вилетіли вікна. Але часто волонтери також мають по кілька тварин, і знайти житло їм вкрай складно.

“Це величезна проблема. І, на жаль, більшість людей вимушені виїжджати в села без будь-яких умов, тільки щоб залишити своїх тварин собі. Забрати їх із собою в нормальні умови зазвичай не виходить, бо їх просто не приймають. Люди бояться, що тварини щось пошкодять, що через них будуть проблеми. Але моя думка така, що вони просто не розуміють, що тут коїться насправді. Мене дуже обурює, що під КАБами, під FPV ми повністю втрачаємо свої домівки, а хтось переймається за шпалери або диван. Я цього не розумію зовсім”, — підсумовує Ксенія.

Раніше ми розповідали, як команда зоозахисної організації UAnimals рятує покинутих тварин на Донеччині.