Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Комісії, які дистанційно обстежують зруйноване житло, не завжди мають достатньо доказів, аби підтвердити руйнування всього будинку. Тоді вони визнають знищеною одну чи кілька його частин, але в такому разі мешканцям решти будинку можуть або взагалі не виплатити компенсації, або заморозити заяви.
Чи законно визнавати будинок зруйнованим лише частково, чи може “ціліша” частина бути справді придатною до життя і як мешканцям бути в такій ситуації, розповідаємо на прикладі наших читачів.
Цей матеріал журналісти Вільного Радіо підготували за запитом наших читачів. Якщо ви зіткнулися з проблемою під час звернення до місцевої влади — пишіть нам. Ми спробуємо розібратись у вашій ситуації.
Квартира у пʼятиповерхівці по вулиці Дружби, 5 у Костянтинівці належала родині Вікторії Кулініченко, скільки жінка себе памʼятає. Спершу в ній жили її бабуся з дідусем по батьковій лінії, а після їхньої смерті там оселилася Вікторія зі своєю сімʼєю. Протягом десятиліття нові мешканці наповнювали родинне житло свіжими спогадами, і так би тривало й далі, якби 2022 року їм не довелося залишити оселю через відкриту агресію Росії.
Попри тривалий час вдалині від дому Вікторія як могла стежила за станом квартири й підтримувала звʼязок із деякими сусідами та іншими знайомими з міста. Так у грудні 2025 року вона дізналася, що в будинок влучив російський снаряд. Домівку жінка впізнала одразу через церкву, що стоїть поруч.
“На початку грудня мені прислали фотографію. У соцмережі виклали, що прилетіло пряме попадання — я так зрозуміла, що бомби. Фотографія була направлена тільки на перший і другий підʼїзд, куди був “приліт”. Але пізніше виклали фотографію на сайті ДонОВА й відео від патрульної поліції, і там було видно вже всі чотири підʼїзди”, — каже Вікторія.
На кадрах від аеророзвідника бригади Патрульної поліції “Хижак” жінка побачила, що перші два підʼїзди будинку зруйновані, третій сильно обгорів, а у фасаді четвертого, де колись вона й жила, зяють діри від снарядів. Через це 13 грудня Вікторія подала через “Дію” заяву на компенсацію за зруйноване житло. Про всяк випадок також зафіксувала факт руйнування в поліції і стала чекати. Однак 8 січня 2026 року комісія з обстеження житла при Костянтинівській міській ВА визнала зруйнованими лише перші два підʼїзди.
Після рішення комісії Вікторія разом із сусідами з третього й четвертого підʼїздів звернулася до Костянтинівської МВА, щоб його переглянули. У колективному зверненні мешканці перелічили фактори, що, на їхню думку, впливають на непридатність усього будинку. Зокрема зазначили, що навіть одна постраждала секція призвела до порушення стійкості всієї будівлі. Однак, стверджує інженер-проєктувальник Дмитро Макагон, руйнування однієї частини будинку не завжди означає непридатність іншої.
“Будинок може ділитися умовно на секції, на шви. І під час будівництва здача будівлі дозволяється частинами, тобто введення в експлуатацію [може відбуватися] пусковими комплексами. Відповідно, може бути пошкоджена одна [частина], а інша ні. Панельні пʼятиповерхівки теж дуже різні, тобто може бути багато секцій, і частина може бути зруйнована, а інша частина нормальна”, — розповів фахівець у коментарі журналістам Вільного Радіо.
У відповідь на звернення в Костянтинівській МВА не стали стверджувати, що будинок по вулиці Дружби, 5 придатний до життя. Але написали, що наразі комісія, яка через активні бойові дії на території громади проводить обстеження дистанційно, не має достатньо доказів, щоб підтвердити знищення будинку в цілому. Водночас там зазначили, що надіслали запити в Державне космічне агентство, Держгеокадастр і Міноборони, аби отримати детальнішу інформацію. Мешканцям сказали очікувати на результати.
За словами провідного юриста з регіональної координації БФ “Право на захист” Павла Сніжка, законодавство не забороняє визнавати зруйнованою лише частину будинку. І тоді місцеві комісії з обстеження житла можуть відмовити в компенсації власникам квартир з іншої частини будівлі, щодо якої недостатньо доказів, або призупинити розгляд їхніх заяв на 90 днів.
“На сьогодні, на жаль, чинне законодавство не встановлює обов’язку для комісії протягом цих 90 днів збирати ще якісь докази. У цьому випадку вона зробила ті запити, які вважає за доцільне, і чекає відповіді. Тому сказати, що тут порушене право власників пошкодженого майна, на сьогодні не можна. Треба дочекатися, коли надійдуть ці відповіді”, — зазначає фахівець у коментарі Вільному Радіо.
Водночас перепоною на шляху до отримання доказів може бути те, що постанови №600 і 815, які регулюють питання знищеного майна й дистанційного обстеження, не передбачають конкретних строків надання цих відповідей. За загальними нормами, звернення опрацьовують 30 днів із можливістю продовження ще на 15. Однак на практиці, каже юрист, Державне космічне агентство обробляє запити із затримкою, і власники зруйнованого житла загалом не можуть на це вплинути.
“На сьогодні постанова №815 передбачає право звернутися за отриманням таких даних лише для комісії. Власники пошкодженого, знищеного майна, на жаль, не мають передбаченого права на таке звернення. Звичайно, вони можуть це зробити, але космічне агентство має право відмовити їм у наданні інформації”, — пояснює Павло Сніжко.
Проте власники житла можуть контролювати процес, час від часу запитуючи в комісії, чи надійшли вже відповіді. Оскільки розгляд заяв зупиняється на 90 днів, уперше фахівець радить направляти звернення після того, як мине половина строку. У ньому, зокрема, можна буде спитати, коли надіслали запити й чи надійшли вже відповіді на них.
Зі свого боку журналісти Вільного Радіо надіслали інформаційний запит до Костянтинівської МВА, аби дізнатися, коли саме місцева комісія з обстеження житла звернулася до Державного космічного агентства щодо стану будинку по вулиці Дружби, 5. Нам відповіли, що запит до агентства надіслали 29 січня 2026 року й отримали відповідь, яка не підтверджує факт руйнування будинку. Однак, як розповіли нам жителі будинку, їх ВА про це не інформувала.
Звернення до комісії можна писати колективно, але тоді в ньому варто чітко вказати, хто саме до неї звертається. Також можна залучити правників із благодійних і громадських організацій, системи безоплатної правничої допомоги або платного юриста, бо адвокатські запити за законом розглядають швидше.
Зокрема, безкоштовні юридичні консультації можна отримати за номерами:
Удруге звернення можна направити після закінчення 90-денного терміну, і, якщо відповіді чи жодного рішення (навіть про відмову) не буде, ініціювати судовий розгляд щодо бездіяльності комісії. Та тут можливий нюанс:
“За загальним правилом, суд розглядає спір, коли право заявника-позивача порушене. Поки немає негативної відповіді, суд може розцінити це як передчасне звернення. Тому, звісно, краще мати рішення. Але, якщо з моменту зупинення [заяви] пройшло 90 днів і нічого не ухвалили, то це можна розцінювати як бездіяльність. Тоді це не перешкода для звернення до суду, але готуватися потрібно ретельніше”, — попереджає юрист.
Власники зруйнованого житла можуть не лише контролювати перебіг розгляду справи, а й зібрати власні докази руйнувань і надіслати їх до комісії напряму або через місцеву ВА, при якій вона діє. Це можуть бути фото й відео житла, що демонструють його стан, із привʼязкою до місця (окремого фото без розпізнавальних знаків, навіть зробленого під час аерозйомки, буде недостатньо) чи експертний звіт фахівця з будівництва.
“Людина звертається до платного спеціаліста й за договором складає цей звіт. Це розповсюджена практика, таких звітів вже багато складено, і в нашій практиці вони є. Але є нюанс, що він не може складатися виключно за фото й відео — там повинно бути візуальне обстеження. І тут уже питання, на якій території знаходиться це майно і чи може експерт його оглянути”, — зауважує Павло Сніжко.
Не отримавши новин щодо відповідей від Держгеокадастру впродовж місяця, додаткові докази вирішили зібрати й Вікторія із сусідами. Чоловік однієї з мешканок четвертого підʼїзду, який служить у війську, навідався до її квартири й записав відео, де в стіні видно наскрізну діру. Також йому вдалося зробити знімки будівлі з дрона, які дозволяють ідентифікувати місцевість і побачити пошкодження фасаду. Ці матеріали прикріпили до колективного звернення, яке одна із сусідок Вікторії надіслала до Костянтинівської МВА 10 лютого 2026 року.
“Будівля непридатна до експлуатації, її стан аварійний в усіх частинах — це однозначно. Тобто [це видно] навіть за фото. Чи вона зруйнована, якщо ми оперуємо термінами, то, мабуть, ні, бо відновити можна все, що завгодно, — питання в грошах. Однак, на мою думку, це недоцільно абсолютно, тому що такі реконструкції (а це буде реконструкція, бо просто відремонтувати таку будівлю не можна — її треба або реконструювати, або робити капітальний ремонт) уже будуть за новими сучасними нормами. Це і утеплення, і термомодернізація. Відповідно, це буде дорожче, ніж збудувати нове”, — на прохання журналістів Вільного Радіо прокоментував стан будинку за кадрами Дмитро Макагон.
Імовірно, такого висновку дійшли й у комісії з обстеження житла, адже 23 лютого на звернення відповіли, що проведуть дистанційне обстеження протягом 30 календарних днів, починаючи з 24 лютого. При цьому докази (якщо їх буде достатньо) мають застосувати до всіх квартир будинку, а не лише щодо житла сусідки Вікторії, яка надіслала колективне звернення.
“Комісія отримала дані стосовно обʼєкта нерухомого майна багатоквартирного будинку від одного зі співвласників або власників майна, і вона може використовувати їх також щодо інших обʼєктів, квартир у цьому будинку. Якщо надана чітка відеозйомка, що будинок знищений, то це буде враховуватися і для сусідніх квартир, стосовно яких можна ухвалити рішення. Тобто комісія отримала докази, зафіксувала за адресою, що їх достатньо, і ухвалює рішення”, — пояснює Павло Сніжко.
Втім, під час підготовки тексту з’ясувалося, що Костянтинівська МВА надсилала жителям відповіді з різними датами початку дистанційного обстеження. Тож, аби розібратися в ситуації, жителі планують звертатися до правозахисників.
Раніше ми розповідали, чому компенсації за зруйноване житло працюють лише з 2022 року.