До Донецька та інших окупованих районів Донеччини росіяни та їхні найманці у “ДНР” хочуть за пів року протягнути водогін та постачати воду з ріки Дон. Українські геологи порівнюють це з радянськими утопіями на кшталт “саджання яблунь на Марсі” чи “перекиданням рік”. Тому що на Донеччині є достатньо власних джерел чистої прісної води.
Про плани побудувати водогін “від Дона до Донецька” заявив голова окупаційної адміністрації утворення “ДНР” Денис Пушилін.
“Особливу увагу приділили проблемі забезпечення водою. Ухвалено рішення про будівництво водоводу з річки Дон. Не зважаючи на те, що проєкт складний і дорогий, його реалізація намічена на перше півріччя 2023 року”, — написав він після зустрічі у Москві із заступником голови уряду Росії Маратом Хуснулліним.
Керівник окупованого регіону Пушилін під час зустрічі зі співробітниками Донецької академії будівництва та архітектури в окупованій Макіївці назвав цей проєкт “економічно доцільним”. Він заявив, що розраховує на участь цих фахівців в реалізації ідеї.
Через дефіцит вологи мешканці збирають дощову воду та зливають у себе в оселях воду з батарей централізованого опалення. Через це багато котелень у Донецьку не запустилися та не подають тепло в будинки. Аби компенсувати злиту з тепломережі воду, окупаційна адміністрація наказала терміново бурити свердловини просто біля котелень. Також у містечку Кіровському неподалік Горлівки у систему опалення заливають очищені шахтні води.
Якщо поглянути на карту, то найкоротший варіант такого водогону має йти від району Ростова-на-Дону, в такому випадку він буде довжиною мінімум 200 кілометрів.
Вільне радіо розпитало авторитетних українських геологів — наскільки доцільно та реалістично будувати такий водогін.
Начальник ДП “Донецькгеологія” Микола Жикаляк називає такий проєкт великою утопією.
“Це навіть більша утопія, ніж у радянські часи північні ріки повертали на південь. Це абсолютний нонсенс, немає потреби в цьому. Це як “на Марсі будуть яблуні квітнути”, — каже очільник геологів Донеччини.
Він нагадує: канал “Сіверський Донець-Донбас” свого часу побудували в основному для забезпечення водою промислових підприємств Донеччини. Але зараз стільки промисловості у регіоні, який 9-й рік нищать росіяни, вже нема. Тож насправді потрібно набагато менше води, ніж до 2014 року.
Гідрогеолог, гірничий інженер з Києва Євген Яковлев незалежно від свого колеги з Донеччини, називає цю ідею такою, яка нагадує “розпилювання коштів”.
“Це щось авантюрне та скоріш для публічної заяви, а не за професійним складом рішення цієї проблеми. Звучить як наче якась турбота та увага [про місцевих мешканців окупованої території]. Але це не розв’язання проблеми, а навпаки ускладнення водно-екологічної ситуації”, — каже Вільному радіо Яковлев.
У Донецькій області є достатньо джерел прісної води, кажуть геологи. Це передусім підземні води, яких вистачить для забезпечення усього населення.
“Логіки ніякої не бачу, оскільки в контурі Донецької області розвідано близько 4 млн кубометрів на добу підземних вод стандартної, можна сказати, якості. З них 2 млн кубометрів підземних вод затверджених — це 700 млн кубометрів води на рік. Вони розподілені по території та захищені від забруднення”, — каже в коментарі Вільному радіо гідрогеолог Євген Яковлев.
Начальник ДП “Донецькгеологія” Микола Жикаляк додає: є ще й поверхневі води — у басейні ріки Сіверський Донець — понад 11 тисяч річок.
Якщо росіяни та їхні найманці на Донеччині й будуватимуть водогін від Ростова до Донецька, то він йтиме уверх по ландшафту. Перепад поверхонь над рівнем моря у десятки метрів можна побачити просто на гугл-мапі, проклавши маршрут з Ростова-на-Дону до Донецька.
Це підтверджує й начальник ДП “Донецькгеологія” Микола Жикаляк.
“Ріки вверх не течуть. В тій частині Донеччини сходиться вододіл 3-х річкових басейнів: басейну Сіверського Дінця, Середнього Дніпра та річок Приазов’я. Це по суті маківка (піднесена частина ландшафту, — ред.)”, — каже фахівець.
Тож окупантам доведеться по ходу цього водогону будувати насосні станції з електронасосами, які будуть накачувати воду вверх вище. Це ще додаткові витрати.
На думку українських геологів, будівництво водогону з Дона недоцільне ще й тому, що Дон забруднений.
“Дон — теж ріка, яка має забруднень не менше, ніж Сіверський Донець”, — каже гідрогеолог Євген Яковлев.
Адже Дон несе у своїх водах очищені промислові та побутові стоки з усіх населених пунктів, які знаходяться на його берегах вище за течією, починаючи від витоку ріки у Тульській області Росії. У Дон впадає й ріка Сіверський Донець, який теж несе певну кількість неочищених стоків. Наприклад, на його березі знаходяться Лисичанськ та Сєвєродонецьк, де окупанти знищили систему водопостачання та водовідведення. Тож на думку екологів, стоки звідти ймовірно потрапляють у Сіверський Донець неочищеними.
Також під час боїв між ЗСУ та російською армією у Сіверському Дінці втоплено багато військової техніки та вибухівки. Про те, як бої вздовж головної водної артерії українського сходу впливають на екологію ріки, ми розповідали в матеріалі “Артерія життя”: як війна вбиває Сіверський Донець”.
Складною є ситуація з водою й у багатьох громадах підконтрольної українському уряду частині Донеччини, наприклад у Торецьку, Покровську, Родинському, Добропіллі. У Покровському районі рятувальники встановили на одній з природних водойм іноземну очисну систему. Очищену нею, але фактично технічну воду, подають у міський водогін майже 3,5 тисячі мешканцям. А також її доливають у тепломережу, щоб не зупинилися котельні.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.