Ольгинська громада: проблеми найбільшого рукотворного лісу Європи

На території Ольгинської громади Донецької області знаходиться унікальний природний об’єкт — Великоанадольський ліс. Він є найбільшим у Європі лісом, створеним руками людини. Перші дерева в ньому було висаджено ще у 80-х роках XIX століття основоположником степового лісорозведення Віктором фон Граффом. Сьогодні фахівці, які опікуються Великоанадольським лісом, б’ють на сполох, адже через законодавчі нюанси вони не мають права видаляти засохлі та хворі дерева. Це, своєю чергою, шкодить решті насаджень.

У межах проєкту «Сприяння підзвітності влади та встановлення громадського контролю за вирішенням екологічних проблем», який реалізується ГО «Зміни Є» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, було проведено моніторинг екологічної ситуації у Великоанадольському лісі.

Аби майстри лісу могли провести рубку сухостою і хворих насаджень, вони мають отримати відповідний дозвіл від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Але як нарікає керівник державного підприємства «Великоанадольський лісгосп» Дмитро Титаренко, вже понад рік вони не можуть отримати відповідного погодження. Щобільше — лісники не мають дозволу висаджувати нові породи дерев.

 «Згідно з певними змінами до санітарних правил та інших нормативно-правових актів, ми самі не можемо прибирати так званий сушняк із проблемних ділянок. Ми вже майже рік формуємо різні пакети документів, аби отримати дозвіл від Міндовкілля на використання ресурсів у межах ліміту цього заповідника. Дозволу нам так і не дали, — розповідає пан Дмитро. — У перспективі це може призвести до значного всихання насаджень, накопичення патогенів хвороб і шкідників, які будуть знищувати молоді, стійкі, більш продуктивні насадження. Усе це в один прекрасний момент може перетворитися на одне велике кладовище деревини, яке вже ніяк не врятувати».

Як каже керівник лісгоспу, виходом із ситуації є лише проведення рубок та висадження продуктивних листових порід дерев. До прикладу, дубів, кленів, ясенів. Умови Великоанадольського лісу чудово підходять для їхнього росту.

«Ліс може жити й рости, але до нього треба ставитися з розумінням та правильно його використовувати. На рівні Міндовкілля має бути переглянуто ставлення до штучного лісу, насадження в якому без втручання людини не мають можливості до саморегуляції природних балансів. Необхідно підготувати, можливо, якісь законопроєкти та дозволити використання тих ресурсів, які дають ці насадження, на тому етапі, коли вони є ліквідними, а не коли перетворюються на мертву деревину. І дати лісникам можливість створювати ліси там, де насадження вже низькопродуктивні», — наголошує Дмитро Титаренко.

Переоцінити значення Великоанадольського лісу для Донецької області важко, адже його гектари є головними «зеленими легенями» регіону. Також ліс накопичує та переробляє певні речовини, які для людини є небезпечними. Керівник лісового господарства називає ліс однією з найважливіших складових екології Донеччини: «Це і ресурс, і природний фільтр, і джерело кисню, і місце відпочинку та оздоровлення». Подробиці у відео:

Заручники бюрократії: проблеми найбільшого рукотворного лісу Європи, який росте на Донеччині

Коли Великоанадольський лісгосп мав дозволи на проведення рубок сушняка, тоді дрова надалі реалізовувалися для місцевого населення. В умовах, коли лісгосп немає можливості заготувати дрова, жителі Ольгинської громади змушені гріти пічки листям кукурудзи, дрібними гілками та навіть шинами — кожен шукає хоча б якийсь вихід із ситуації.

«До початку збройного конфлікту на сході України місцеві мешканці опалювали свої будинки переважно вугіллям. Зараз можливості купувати вугілля немає, тож дрова — єдина можливість для опалення. Лісгосп виконував вирубку та продавав деревину людям. Це було дуже зручно. Цього року люди нам масово пишуть заяви, питають, де можна купити дрова. Бо на території всього Волноваського району організацій, які офіційно займались би цим, немає», — зазначає начальниця відділу соціального захисту населення Ольгинської селищної військово-цивільної адміністрації Тетяна Каїка.

Існують випадки, коли люди вдаються до протизаконних дій і самостійно вирубують дерева у лісі, і тим самим завдають шкоди його екосистемі.

Для Великоанадольського лісу актуальна проблема браконьєрства. На його території живуть унікальні тварини, зокрема, європейський олень. Ростуть рослини, занесені до Червоної книги України. Своїм втручанням місцеві жителі шкодять тваринному та рослинному світу лісу.

«Місцеве населення вважає, що має право перебувати у лісі завжди, коли захочеться. Їздять на квадроциклах, мотоциклах і машинах. Створюють фактор занепокоєння для диких тварин, що знизує можливість розвитку популяцій, — каже керівник державного підприємства „Великоанадольський лісгосп“ Дмитро Титаренко. — Є і браконьєри. Вони приходять сюди дуже підготовленими, оснащені навіть тепловізорами».

Засобів для відстеження та реагування на випадки браконьєрства у лісгоспу через відсутність достатнього державного фінансування, на жаль, немає. До прикладу, лісники потребують квадрокоптеру, аби з висоти слідкувати за порядком та швидко реагувати на порушення. Підтримують у роботі майстрів лісу місцева та обласна влада, рятувальники, лісовий коледж. Але питання фінансів — це зона відповідальності лише Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

Місцеві фахівці закликають: аби Великоанадольський ліс був збережений та зміг надалі розвиватися, підхід до його життєдіяльності слід змінювати якомога швидше.

Проєкт «Сприяння підзвітності влади та встановлення громадського контролю за вирішенням екологічних проблем» реалізується ГО «Зміни Є» за організаційної підтримки ГО «Взаємодія Плюс» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.