В суді змогли також довести, що чоловік погрожував зброєю, незаконно примушував полонених до роботи та навіть бив їх.
Про це журналістам Вільного радіо стало відомо з судових документів у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Головний фігурант справи — Віктор Михед. Його ім’я ми підтвердили на порталі Судової влади. Працювати на бойовиків він почав ще у 2014 році, на початку війни. Суд встановив, що у червні Віктор став відеооператором підрозділу “Комунікація” у т.з. “Управлінні з організованою злочинністю”. На цій посаді він пропрацював до 2015 року. Чоловік приходив на допити українських військовополонених та цивільних заручників і знімав усе на відео. Після допитів він монтував відзнятий матеріал та викладав відеоролики на один з сайтів, підконтрольних бойовикам.
Також, за даними слідчих, Віктор сам бив полонених, погрожував їм розстрілом та примушував до різноманітної роботи.
Крім того, Віктор виготовляв пропагандистські відеоролики, в яких фігурували інші представники збройних формувань, та т.з. “бойові листки” про один з підрозділів т.з. “ДНР”.
Ці факти контррозвідка СБУ довела в суді, а також це підтвердили військові та цивільні, які були у полоні й стикалися з Віктором Михедом.
В суді також привели для прикладу відеоролик, який знімав Віктор Михед. На ньому росіянин Ігор Безлер заявив, що вони розстрілюють полонених “за законами воєнного часу”.
“Українська хунта 3 дні тому захопила у полон мою людину. З ними велись перемовини щодо обміну на офіцерів української армії, СБУ та міліції. Вони відмовлялися міняти. Якщо за годину моя людина не буде звільнена, за годину буде розстріляна друга двійка, і так поки не будуть розстріляні 8 офіцерів. Заряджай. Цілься. Вогонь”, — заявив Безлер на камеру перед імітацією розстрілу.
Вже звільнений полонений Василь Будик, якого тоді “розстрілювали” на відео розповідав журналістам ТСН, що він погодився на цю виставу, адже в нього здали нерви.
“Щоб розворушити українське суспільство, нам запропонували, що імітування нашого розстрілу покаже, що в принципі може завершитись наше життя”, — розповідав Василь Будик.
Чоловіку інкримінували статті “Участь у терористичній організації чи групі” та “Порушення законів та звичаїв війни”. Однак у суді Віктор Михед не погодився з жодною з цих статтей. Він сказав, що дійсно вступив у лави бойовиків. Пояснив, що у 2014 році вважав, що у Горлівці відбуваються події, які ніхто не висвітлює, або висвітлюють у спотвореному вигляді. Тож свої навички відеооператора він використав у лавах бойовиків. Але в суді сказав, що начебто немає жодного документа, в якому діяльність т.з. “ДНР” визнали терористичною.
Щодо “Порушення звичаїв війни”, Віктор пояснив, що він конвоював полонених, коли іншому бойовику потрібно було відійти додому. Він зазначив, що дійсно був з автоматом, але начебто учбовим, який не міг стріляти. Чоловік додав, що під час конвоювання не застосовував фізичну силу і не примушував нікого до роботи.
Суд встановив, що докази правоохоронців були грунтовними, тож Віктора Михеда визнали винним. За сукупністю злочинів йому присудили 11 років тюрми. Чоловік з 29 червня 2020 року знаходиться в СІЗО. Та через те, що він скоїв злочин під час дії “закону Савченко”, йому врахували термін перебування в СІЗО як один день за два. Тобто вже 2 роки й 4 місяці йому врахують як відбуті.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
