Драмтеатр, кінотеатр “Перемога” та будинок Юр’єва у Маріуполі, театр у Сєвєродонецьку, Лисичанська гімназія, колишня жіноча гімназія та житловий будинок у центрі Бахмута. Всього цього вже немає на вулицях українських міст, але є в пам’яті місцевих та моделях “Лего”-ентузіастів. Їх зібрала група українських лего-архітекторів. Ми роздивились моделі, пов’язані з Донеччиною та Луганщиною, а також розпитали авторів як та чому вони це роблять.
Про своє хобі — лего-архітектуру — Вільному радіо розповідає засновник та керівник проєкту MiNiMISTO Олександр Єрмолаєв.
Лего-макет Маріупольського драмтеатру, який розбомбили рівно рік тому окупанти, виставили у драмтеатрі Києва 16 березня. Там відкрили фотовиставку про театр, тому лего-архітектори вирішили приєднатись.
Автори міні-моделей вважають — це їхній вклад у перемогу над російськими окупантами. Так показують світу те, що втрачає Україна. Хоча робили подібне й до повномасштабного вторгнення вже впродовж 2 років, аби популяризувати локальний туризм.
“Будь-який митець має зараз розповідати про події в Україні. Я якийсь час вважав, що не на часі “гратися іграшками”, коли війна в країні. А потім подивився на це як на інструмент. Так я у свій спосіб розповідаю, що й інші, — популяризую порядок денний та діяльність активістів із захисту архітектурної спадщини”, — каже Олександр.
https://www.facebook.com/steamjim/videos/976521946619570
Серед десятків зібраних або створених у віртуалі макетів є вже понад десяток знакових будівель з Донеччини та Луганщини. В деякі цілили, втім вони встояли, інші ж — зруйновані вщент. Це:
“Я бачив цю будівлю на обкладинках новин, вона упізнавана у місті-фортеці. Виявилось, що це звичайна сталінка, і там ніякого особливого символізму немає. Але я вирішив побудувати її, тому що вона все ж стала символом. Тим паче, що будівлю руйнували й нацисти, й рашисти (росіяни, — ред.)”, — пояснює майстер ідею втілити з віртуальних цеглинок житловий будинок з Бахмута.
Лего-архітектори планують створити більше моделей будівель міста.
“Ми тільки почали цю тему вивчати. Плануємо зокрема збудувати будівлю коледжу транспортної інфраструктури, також цікавий палац культури у центрі міста”, — розповідає чоловік.
Моделі Олександра не є історично точними копіями будівель: все ж деталі конструктора LEGO не дозволяють повністю скопіювати будівлю та зберегти пропорції.
Щоб виходило реалістичніше, Олександр Єрмолаєв та його колеги будують моделі споруд у віртуальному конструкторі.
“Він розроблений торговельним майданчиком, який продає деталі LEGO. Там є список деталей і список кольорів, обираєш будь-яку деталь, розфарбовуєш її в той колір, який тобі потрібен. Це те саме LEGO, але в цифровому просторі. Беремо фото будівлі і по ній відбудовуємо”, — каже він.
До вторгнення росіян він збирав кожну модель будівлі з реальних деталей LEGO. Проте під час відкритої війни з росіянами робити це стало тяжче, тому перейшли на більш універсальний віртуальний формат.
“Я знаходжуся у Корабельному районі Миколаєва, це кінець міста з боку Херсону. Тому обстріли тут були досить щільні, і будувати вживу змоги не було. Тому перейшов на віртуальну творчість. Це дозволило іншим авторам з усього світу долучитись”, — розповідає лего-архітектор.
Але віртуальному будівництву передує збір матеріалу: про зруйновані будівлі чоловік дізнається з новин, потім шукає історичні довідки.
“Я вражений тим наскільки багатою є архітектура Бахмута. Я не знав, що там так багато старовинних будівель”, — зізнається чоловік.
Олександр хотів спершу відбудовувати архітектурні пам’ятки міста в автентичному вигляді — зі шпилями, баштами тощо. Але все ж відмовився від цього, бо інакше наші сучасники їх не упізнають.
Іноді чоловік додає міні-фігури людей, але на моделях, пов’язаних з Луганщиною та Донеччиною, людей немає.
До нього підтягнулись й інші майстри: з Києва, Донеччини та Криму.
“Від початку війни серйозно долучився хлопець з Криму Артур Самков, який живе у Польщі. Він мій головний сподвижник, зараз він будує по Бахмуту будівлю Центру дитячої творчості”, — розповідає Олександр Єрмолаєв.
Також час від часу долучається майстер з Краматорська Ілля Зубашев, який приєднався після того, як побачив створений Олександром макет залізничного вокзалу Краматорська. Він побудував зокрема Дім Юр’єва, знищений окупантами у Маріуполі.
Олександр Єрмолаєв хотів би розробити курси з лего-архітектури та викласти їх в YouTube, щоб охочі могли навчитись.
“Будувати вистачить на кілька поколінь, щоб усю Україну покрити. Але поки є тільки чат лего-ентузіастів, де я опублікував посібник”, — каже майстер лего-архітектури.
Лего-архітектура залишається лише хобі Олександра та його колег, цим вони не заробляють. Навпаки — вкладають кошти у розвиток проєкту, зароблені деінде. Олександр Єрмолаєв працює розробником сайтів.
“LEGO — це недешева штука. Наприклад, найбільша будівля, яку ми будували — одеська кірха з 65 тисячами деталей – коштувала 5 тис доларів. В середньому це 500-1000 доларів на модель. І це зріз будівлі — фасад й трохи вглиб”, — каже майстер.
Тому деталей завжди не вистачає. І моделі, якщо їх й збирають в реальності, потім фотографують, розбирають й використовують деталі знову для вже іншого проєкту.
***
Мисткиня Олена Клочко, чия майстерня у Бахмуті потрапила під вогонь росіян, вивезла з рідного міста свої картини. Ці полотна створили влітку за кілька місяців до вторгнення росіян. Зараз Олена гуртує митців України та Німеччини, залучаючи українців-шукачів прихистку від російської агресії. Так вона хоче просувати мистецтво сходу України у Європі. Про те чим вона займається ми розповідали в матеріалі “Це мій внесок у моральний спротив”. Художниця з Бахмута Олена Клочко презентує виставку в Німеччині (ФОТО)”.
Читайте також: