Псевдореферендум щодо приєднання до РФ окупанти проводили з 23 до 27 вересня на окупованих територіях Донеччини, Луганщини, Запоріжжя та Херсонщини. За даними, які тепер публікують росіяни, “за приєднання до РФ” нібито проголосували 99,23% виборців у т.з. “ДНР” та 98,42% у т.з. “ЛНР”. Ми проаналізували цифри детальніше, і навіть просте порівняння вказує на їхню фейковість.
Нереальні результати голосування
За словами ватажка т.з. “ДНР” Дениса Пушиліна, “за приєднання до РФ” проголосували 2 млн 116 тисяч 800 виборців окупованих районів Донеччини. З цього виходить, що їх в т.з. “ДНР” загалом мало б бути 2 млн 133 тисяч 226 людей.
Втім, за даними самих окупантів, напередодні референдуму у списках виборців були всього 1,5 млн людей. Тобто звідкись взялись ще півмільйона голосів “за”.
До того ж, навіть за даними Держстату бойовиків, станом на 1 березня загальна кількість населення т.з. “ДНР” становила не більше 2,2 млн.
Нереальні цифри оприлюднили й по окупованій Луганщині. У так званій “ЦВК” псевдореспубліки заявили, що участь у референдумі взяли 1 млн 765 тисяч 993 виборці. А от станом на 1 січня, за даними Держстату самих же окупантів, населення псевдореспубліки складало усього 1,4 млн. Тобто проголосувало на псевдореферендумі більше людей, ніж загалом там проживає. Навіть якщо взяти до уваги, що після 1 січня росіяни окупували більше територій Луганщини, лише сама ж РФ прийняла кілька сотень тисяч біженців з окупації перед повномасштабним нападом.
Реально могли проголосувати менше половини населення регіонів
Враховувати варто і поведінкову статистику: жодні офіційні вибори в Україні не відвідують майже 100% громадян. Максимальна явка в цих регіонах була на виборах президента у 2010 році: тоді на Донеччині і Луганщині проголосували 70% виборців. Середня явка ще нижча. Наприклад, у маріупольській міськраді кажуть, за їхніми підрахунками, голосували близько 5% містян.
За даними українського Держстату станом на 1 лютого 2022 року в Донецькій області було трохи більше ніж 4 млн постійного населення, в Луганській — в половину менше. А отже, якщо порахувати явку навіть на рівні максимальних 70%, виходить що реально могли взяти участь у голосуванні 1,5 млн людей на Донеччині та 980 тисяч на Луганщині. І це без врахування сотень тисяч евакуйованих, а також тисяч вбитих.
Тоді виходить, що у порівнянні з загальною кількістю населення в областях, кількість виборців, наближена до реальної, могла сягати 37,5% на Донеччині та 49% на Луганщині. І це навіть менше половини тих, хто міг би проголосувати, тобто кількість голосів “за” вірогідно ще менша. А такий референдум має визнаватись недійсним навіть за російським законодавством.
Аби забезпечити явку окупанти не лише домальовували необхідні цифри, а у Маріуполі, наприклад, відпускали людей на дільниці з роботи.
Бійцям “народної міліції” в т.з. “ЛНР” урну для голосування привезли на фронт.
На окупованих територіях виборці ставили галочки у бюлетені під наглядом озброєних російських військових. Таємницю голосування при цьому не забезпечували.
Також голосування “за входження до складу РФ” відбувалось на території самої РФ. Відомо як мінімум про кілька випадків “голосування” російських пропагандистів.
Згідно з російським законом про референдуми, проводити їх під час надзвичайного або воєнного стану заборонено. Хоча у самій РФ воєнний стан поки не оголосили.
Нагадаємо, 21 вересня у РФ розпочалась мобілізація. У разі анексії окупованих територій, тамтешніх жителів зможуть мобілізовувати на рівних умовах з громадянами РФ. Тоді ж президент країни-агресорки РФ заявив, що підтримує “ідеї” маріонеткових республік щодо проведення “референдумів” в зоні бойових дій, аби підтвердити чи спростувати їхнє бажання приєднатися до складу Росії.
27 вересня під час засідання Ради безпеки ООН президент України Володимир Зеленський заявив: якщо Росія визнає т.з. “референдуми” на окупованих територіях, то перемовин може більше не бути.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.