Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Світлана Гречишкіна працювала директоркою Часовоярського опорного закладу освіти №17. Після відкритого вторгнення окупантів вона залишилась у Часовому Ярі та доглядала за школою. Згодом вона організувала там Пункт Незламності. Жінка загинула влітку 2024-го під вогнем артилерії.
Про загибель освітянки повідомили в Часовоярському ОЗО №17.
Світлана Гречишкіна народилася та жила у Часовому Ярі. Спочатку працювала вчителькою української мови та літератури, а з 2015 по 2023 роки очолила школу №17.
“Педагогічний колектив цінував людяність та безмежну відданість освітньому процесу Світлани Костянтинівни, а її наполегливість та фаховість надихала багатьох з нас”, — додала колега Інна Мацюк.
За спогадами колег, Світлана полюбляла вишивати картини бісером та шити сукні. Про неї кажуть, як про жінку з золотими руками.
Коли почалось велике вторгнення російської армії, Світлана Гречишкіна не евакуювалась з фронтового Часового Яру. Спочатку жінка з колегами плела маскувальні сітки та підтримувала порядок у школі. А згодом організувала у закладі Пункт Незламності.
10 липня 2024 року Світлана загинула під обстрілом.
“Пішла з життя дорога людина кожному із нас. Її життя — це її скарб, подарований людям, людським душам, друзям, дітям. Протягом багатьох років вона простеляла дорогу у доросле життя випускникам, сіяла добре і вічне у душі кожної дитини. Любили і поважали її колеги, батьки, учні за чуйне і добре серце, за материнську теплоту і розуміння, за те, що вона завжди підтримувала ініціативу, заохочувала творчість, помічала і схвалювала найменшу іскринку нового. Все своє вчительське життя вона жила з гадкою про тих, кому віддавала знання. У кожному учневі вона залишала частку свого серця”, — написала колишня колега Вікторія Політова з відділу освіти Часовоярської міської ради.
Світлані Гречишкіній було 50 років. В неї залишилися чоловік, син та невістка.
Світла пам’ять.