Чоловік народився до утворення СРСР, пройшов Другу світову війну та заслужив 5 бойових орденів і безліч медалей.
Про смерть ветерана повідомляє Бахмутська міська рада.
Журналісти Вільного радіо спілкувалися з Миколою Вольвачем з нагоди його сторічного ювілею. Розлогу історію бахмутянина-довгожителя ви можете прочитати у нашому матеріалі.
Але деякі факти згадаємо окремо.
Микола Самуїлович Вольвач народився 31 січня 1921 року в Запорізькій області. Через рік його родина переїхала у Бахмут. Маленький Микола навчався у школі ім. Тімірязєва, на місці якої зараз розташовується місцеве управління освіти.
Після навчання Микола Вольвач вступив у Донецький гірничий технікум, але навчанню завадила Друга світова війна. У боях юнак отримав сім поранень, два з яких були тяжкими. Воював на території Фінляндії, Росії, України, Польщі та Німеччини. Дослужився до командира батальйону. На війні познайомився з майбутньою дружиною Євдокією. З цією жінкою у Миколи Вольвача з’явилося троє дітей, які подарували їм 7 онуків та 12 правнуків.
Після війни Микола Самуїлович почав кар’єру криміналіста. Працював в Одесі, а потім ще 17 років очолював новостворену лабораторію у тодішній Молдавії.
Вийшовши на пенсію, Вольвач не пішов на відпочинок. Замість цього він протягом 12 років працював інструктором з пожежної безпеки.
У 1991 році Микола Самуїлович повернувся до Бахмута, який тоді ще був Артемівськом. Тут він зустрів старість і кінець днів.
Читайте також: