Підтримати

Підтримайте Вільне Радіо

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — молодший сержант Іван Сенів з Тернопільщини. Чоловік воював на Бахмутському та Авдіївському напрямках. Він загинув на службі після пережитих поранень і контузій, отриманих у боях на Донеччині. Йому було 32 роки.

Історією Івана Сеніва з журналістами Вільного Радіо поділилася його дружина Наталія. 

Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.

Іван Сенів народився 7 липня 1992 року. Жив у селі Вербів на Тернопільщині, яке, за словами дружини Наталії, дуже любив і завжди про це згадував у розмовах.

Зі своєю обраницею Іван познайомився після школи. Вони разом навчалися у Тернопільському вищому професійному училищі технологій та дизайну №10. Майбутня пара вчилася в одній групі, але зустрічатися почали вже після того, як випустилися з училища.

Розписалися Іван і Наталія на День закоханих, 14 лютого 2013 року. Але відсвяткувати вирішили вже навесні, коли потеплішає. Тому весілля відгуляли 18 травня. Незабаром, 1 вересня, у подружжя народилася донька, а згодом з’явився і син.

Іван Сенів з родиною. Фото з сімейного архіву

“Він був дуже добрий. Так він до дітей завжди поспішав і любив з ними час проводити, завжди їх на перше місце ставив. Любив з ними по гриби ходити, на риболовлю, коли мав трохи вільного часу”, — поділилася спогадами з Вільним Радіо дружина загиблого військового.

Іван Сенів з донькою. Фото з сімейного архіву
Іван Сенів із сином. Фото з сімейного архіву

10 січня 2023 року Івана мобілізували до лав Збройних сил України. Служив він у 24-й окремій бригаді імені короля Данила, був командиром другого відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки.

Дружина Наталія розповіла, що Іван мав “золоті руки”, усе вмів зробити вдома, і на війні також виконував різні завдання: вивозив бійців, підвозив техніку, умів надати першу домедичну допомогу.

Іван Сенів воював на Бахмутському та Авдіївському напрямках. Під час боїв прикривав відхід бойової групи, зберігши життя побратимам.

У боях за Бахмут у 2023 році Іван зазнав важкої контузії, а згодом — осколкового поранення. Дружина згадує, що після поранення він відмовився від лікування, бо “не було кому залишатися на позиціях”, і повернувся в окопи.

Іван Сенів на службі. Фото: Facebook/Хроніка Села Вербова

Та згодом чоловікові стало значно гірше. Його направили до Львова, де 19 жовтня 2023 року йому зробили операцію на коліні. Військово-лікарська комісія визнала Івана тимчасово непридатним до бойових дій, і його перевели у військову частину на Львівщині.

Попри обмеження за станом здоров’я, Іван Сенів залишався на службі, тимчасово виконував обов’язки командира військової частини. Проте 3 квітня 2025 року, під час повітряної тривоги в укритті, йому стало зле. Іван помер у бліндажі.

Прощання із бійцем Іваном Сенівим. Фото: Facebook/Хроніка Села Вербова

Під час служби Іван отримав низку відзнак:

  • нагрудний знак “Ветеран війни — учасник бойових дій”;
  • медаль “За оборону міста Бахмут”;
  • почесний нагрудний знак “Золотий Хрест”.

Рідні захисника прагнуть, аби йому надали звання “Героя України”. Для цього вони створили петицію. Ви можете підтримати родину загиблого захисника, підписавши ініціативу за посиланням.

Світла пам’ять.


Завантажити ще...