Платформа Svidok збирає свідчення українців про пережите під час відкритого вторгнення: як долучитися

Ініціативна група з соціальної платформи Svidok збирає свідчення українців про пережите під час війни. Охочі можуть розповісти про свій досвід через гарячу лінію — таких вже понад чотири тисячі. Усі записи повністю анонімні, а скорегувати їх можна у будь-який момент. 

Про це журналістам Вільного радіо розповіли представники Svidok.org.

За їхніми словами, соціальна онлайн-платформа є головним сховищем спогадів українців про війну. Віднедавна ініціатива має телефонну гарячу лінію, якою може скористатися кожен охочий — це безоплатно для всіх абонентів у межах країни. Сервіс доступний цілодобово.

“Це дуже зручна опція для українців: відтепер можна швидко, фактично по “гарячих” слідах, записати те, що ми переживаємо щодня. Достатньо надиктувати це в телефон. Замість поста у соцмережах чи рефлексії в сторіз, які блокуються або ж губляться, ваша історія буде надійно збережена для наступних поколінь. Аби й через 10, 20 чи 50 років наші нащадки побачили, яким був той чи інший день під час повномасштабної війни. 

У часи Другої світової такого не було. Зараз же у нас є змога задокументувати всі злочини росіян, притягнути їх до відповідальності та не дати змоги переписувати історію”, — каже директорка зі зв’язків та комунікацій платформи Svidok.org Олена Кук.

Щоб скористатись телефонною лінією, потрібно:

• зателефонувати за номером 0-800-507-480;
• відповісти на короткі запитання для коректної фіксації свідчення;
• розповісти про пережиту подію під час повномасштабної війни, яку хочете задокументувати;

Після завершення дзвінка має надійти SMS-повідомлення з підтвердженням — свідчення автоматично трансформується у текст. Його обіцяють надійно зберегти на платформі. 

Також поділитися свідченнями можна у телеграм-боті @SvidokNoteBot. 

Крім того, усі записи можна доповнити чи скоригувати: додати фото чи відео — це через сайт Svidok.org. Представники ініціативи зазначають, що усі історії будуть анонімними та закликають не боятися ділитися своїми думками.

“Кожен українець переживає повномасштабну війну по-своєму. Хтось щодня чує повітряну тривогу та не з новин знає про прильоти, хтось – волонтерить чи долучається до зборів для ЗСУ, а хтось здобуває освіту в цих умовах або виховує дітей. 

Цінним для історії є досвід кожного зокрема, адже разом він демонструє цілісну картину того, що відбувається зараз в Україні. Росія сподівається, що ми будемо мовчати. А нам варто бути рупорами правди у світі”, – каже Кук. 

Вона додає, що людина має можливість робити дописи трьох типів: 

• публічний – відображатиметься після публікації та модерації на головній сторінці;
• приватний – бачитиме лише користувач (такий собі його приватний воєнний щоденник);
• лише для розслідувачів — не публікуватиметься публічно та буде доступний лише для правоохоронців. 

Сама ж платформа має кілька рівнів захисту — розробники закрили особисті дані користувачів з міркувань безпеки. Лише розслідувачі можуть з ними сконтактувати через спеціальний акаунт — з дозволу людини. Додатково також існує механізм фіксації спогадів для українців, які мешкають на тимчасово окупованих територіях

Чому важливо залишати свої свідчення про війну: пояснення експертів

Фахівці наводять декілька причин, чому українцям важливо ділитися своїми історіями про пережите під час відкритого вторгнення:

• Розголос у світі — сотні іноземців, за словами ініціаторів, заходять на платформу, щоб почитати персональні історії українців. Благодійна фундація AI for Good також влаштовує міжнародні виставки на основі свідчень, збережених на Svidok.org. Наразі вже 6 таких подій відбулись у різних містах США, зокрема, в Нью-Йорку, Вашингтоні, Бостоні. На платформі також реєструються іноземні журналісти, аби використовувати спогади українців у своїх матеріалах. Серед медійників є і з таких авторитетних видань, як The Times, The Economist, Le Monde;
• Притягнення винних до відповідальності — свідчення воєнних злочинів передаються до Офісу генпрокурора і Міжнародного кримінального суду та стають доказовою базою. Близько 200 свідчень зі Svidok.org вже долучили до справ досудового розслідування;
• Підтримка ментального здоров’я — люди можуть анонімно поділитись своїм травматичним досвідом, що допомагає їм частково відсторонитись від нього.

“Люди зазвичай діляться пережитим у соцмережах, але пости українців блокують, а з часом певний контент взагалі важко знайти. Дуже важливо зберегти всі свідчення у надійному місці для наступних поколінь, аби запобігти повторенню цієї війни у майбутньому та не допустити, щоб росіяни переписували історію”, — кажуть фахівці. 

Нагадаємо, раніше ми розповідали про Анастасію Ковтушенко зі Слов’янська, яка влаштовує сеанси арттерапії на природі, щоб допомогти місцевим зняти фоновий стрес від війни.