Початок Революції Гідності в об'єктиві камери фотографа-дослідника з Костянтинівки (ФОТО, ВІДЕО)

У 2014 році з 18 лютого мирні акції Євромайдану переросли в криваві сутички Революції Гідності. Тоді все починалось з мирного протесту людей, які були проти того, щоб відмовлятися вступати в Євросоюз. В той день активістів відтісняли силою та стріляли по них з травматичної зброї. А вже ввечері людей труїли газом, в хід пішла і вогнепальна зброя. Історик-дослідник з Костянтинівки відтворив початок т.з. "мирного протесту" на світлинах.
Микола Сєров — 69-річний мешканець Костянтинівки, який у вільний час відвідує різні архіви в Донецькій області та в інших куточках України. Там він збирає досьє та різні факти з історії Донеччини, про незалежність України тощо. В лютому 2014 року чоловік приїхав у столицю, щоб привезти гуманітарну допомогу активістам Євромайдану та відвідати київський архів. Але й сам опинився в центрі подій. На свій фотоапарат "Nikon" чоловік зняв перші години мирного наступу, який потім переріс в масштабні бої. Микола розповів журналістам Вільного радіо про ті дні та поділився фото і відео з власного архіву. Далі монолог.

Приїхав на Майдан, щоб привезти гумдопомогу
На майдан я вперше приїхав 16 лютого. Пішли ми з сестрою в будинок профспілки. Я привіз із собою продукти, допомогу майдану. А потім опинився на віче.
Після віче нам сказали: "Приходьте 18 лютого, підемо до Верховної Ради". Тоді приймалися закони ясно які: Янукович змінив курс з Євровибору на Росію.

18 лютого я приїхав десь о 9 годині ранку, вже колони демонстрантів пішли на верх. Ми з сестрою примкнули до колони й пішли по Інститутській разом. Але вулиці були заблоковані КамАЗами. Сиділи на них беркутівці.
Коли вже побачили, що дорога перекрита і з всіх провулків попасти неможливо було на Грушевського, то тоді почали обурюватись люди та почались всі ці події.
Почали кидати каміння, беркутівці почали стріляти в нас, кидати вибухові пакети. Я бачив, що КамАЗи вже горять. Їх пробували погасити.
Беркутівці цілили по людях з травматичної зброї
По нас стріляли гумовими кулями. Їх легко побачити. Отак боковим зором бачиш, як вони літають: "раз-раз!". Одному в око потрапили, іншому хлопцю, біля мене підірвало пакетом ніжку.
Вже пізніше ми розпочали розбирати бруківку. І Беркут почав наступати зверху. Тож, ми побігли будувати барикади. Носили баки, огорожі. Практично люди стояли обурювались, а десь по боках йшли бої. Билася охорона майдану і не пускали беркутівців на Інститутську. Так хлопці захопили двох силовиків.
Вже пізніше ми розпочали розбирати бруківку. І Беркут почав наступати зверху. Тож, ми побігли будувати барикади. Носили баки, огорожі. Практично люди стояли обурювались, а десь по боках йшли бої. Билася охорона майдану і не пускали беркутівців на Інститутську. Так хлопці захопили двох силовиків.
Між іншим, люди були різні. Одні кидалися бити арештованих беркутівців, а ті, які вели цих беркутівців під руки, кричали й відштовхували агресивних людей, які хотіли вдарити.
Спроба перемир'я
Потім на перетині вулиць Інститутської та Шовковичної на будинок залізли беркутівці. Тоді ще стріляли тільки гумовими кулями. Але вони залізли на дах й звідти почали стріляти по цивільних людях, по нас. Подивіться на цих демонстрантів.
Не було ніяких військових або людей з битками. Це мирна була акція спочатку. Охорона майдану теж піднялась наверх. Круті парні, не злякалися. Ті ж були озброєнні, дах був під нахилом, і не так просто туди залізти. І там домовилися, щоб вони зверху не стріляли по нас. Але вони цього не виконали. Майданівці опустилися на низ, а беркутівці продовжили стріляти й кидати вибухопакети.
Молоко рятувало активістів
Нас травили газом. Ми збирали гроші, бігали в магазин, і купляли молоко. Відпоювали молоком, тих, які задихалися від газу. Я не задихався, бо працював на "Хімзаводі" та в мене немає алергії. А деякі дуже чутливі й вразливі. Тому ми їх поїли молоком. Воно допомагає.
Того ж дня, коли я приїхав у Лютіж (село на Київщині, куди Микола приїхав в гості до сестри — ред.), як побачив по телевізору, що коїлося та коїться, на наступний день я повернувся. Але я приїхав на Майдан, а там беркутівці стояли. І мене не пускали туди. Ну я покрутився-покрутився й пішов. 21 числа я вже поїхав додому, в Костянтинівку.
До дня пам'яті героїв Небесної сотні журналісти Вільного радіо робили матеріал, в якому три активісти з Майдану розповіли про свої історії з Революції Гідності. Вони асоціюють ті події як "армагедон", коли силовики стріляли по людях, кидали гранати та вбивали активістів. Детальніше історії трьох "майданівців" з Бахмута та району можна прочитати за посиланням.