О 9-й ранку в Україні — хвилина мовчання на честь полеглих у російсько-українській війні. Вільне радіо щодня вшановує пам’ять загиблих військових та цивільних, розповідаючи історії їхнього життя поіменно. 12 травня згадаймо оборонця з Київщини Віктора Яценка, який загинув від вогню російської артилерії у перший рік відкритої війни.
Сестра Віктора звернулася до нашої редакції через спеціальну гугл-форму. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних і знайомих загиблих або напишіть нам у соцмережах Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Віктор Яценко народився 17 листопада 1982 року в селі Кирдани Таращанської громади на Київщині. Закінчив місцеву школу та Фастівський центр професійно-технічної освіти, де опанував професію зоотехніка. Проходив строкову службу в армії.
Чоловік працював лісником, близько 10 років був одружений та виховував двох доньок — 10-річну Таїсу та 8-річну Станіславу.
“Він був дуже добрим, завжди вірив у краще, був компанійським — у нього дуже багато друзів. У нього завжди була купа планів на майбутнє”, — каже сестра Віктора Оксана Батрак.
Чоловік став до лав ЗСУ в квітні 2022-го. Спершу потрапив на військові навчання в центрі “Десна” на Чернігівщині. Згодом бійця прикріпили до 66-ї окремої механізованої бригади й відправили обороняти Донеччину.
6 серпня 2022-го захисник зазнав смертельного поранення, коли виконував бойове завдання біля Мар’їнки.
“Він був оператором-навідником бойової машини. Був артилерійський обстріл противника і трапилося пряме влучання в машину. Миттєва смерть”, — з сумом каже Оксана.
Нині рідні Віктора прагнуть, аби йому надали звання Героя України. Для цього створили електронну петицію та закликають небайдужих доєднуватися до її підписання. Петиція потрапить на розгляд до президента, якщо набере 25 тисяч голосів.
Світла пам’ять.