Руслан Абдуллаєв
Руслан Абдуллаєв, фото з родинного архіву

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо пам’ять тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед таких людей і Руслан Абдуллаєв, який не дожив до свого 23-річчя. Він вирішив стати військовослужбовцем за кілька місяців до повномасштабного вторгнення росіян. На війні боронив Донеччину та Харківщину, а у квітні 2022-го зник безвісти. Восени 2023-го дружині захисника підтвердили загибель чоловіка. Тепер родина Руслана просить надати військовому посмертне звання Героя України. 

 

Про Руслана журналістам Вільного радіо розповіла його дружина Марина.

 

Марина Абдуллаєва звернулася до нашої редакції, заповнивши форму на сайті. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.

Руслан Абдуллаєв родом з Полтавської області. Одразу після школи він пішов працювати на “Глобинський м’ясокомбінат” у місті Глобине. Там і познайомився з Мариною. Пара одружилася, а вже за рік у них народилася донечка Мар’яна.

Весілля Руслана і Марини Абдуллаєвих
Весілля Руслана і Марини Абдуллаєвих. Фото з архіву родини

Марина Абдуллаєва згадує: в її чоловіка було багато хобі. Він захоплювався шахами, тенісом і футболом, а ще любив кулінарію. А мріяв Руслан про власну оселю для родини.

“Він дуже хотів купити будинок, щоб ми не знімали житло. Хотів саме будинок коло лісу, щоб було чисте повітря, озеро, щоб він там рибу ловив, а дитина гуляла на свіжому повітрі”, — згадує Марина.

Руслан Абдуллаєв
Руслан Абдуллаєв разом з донькою Мар’яною. Фото з архіву родини

На комбінаті Руслан працював спочатку вантажником, а потім став оператором механічних ліній. Та чоловік завжди хотів бути військовим, каже його дружина.

“У нього брат теж пішов служити на контракт. І колись він приїхав до нас у гості, а Руслан давай форму мірять, питав, чи личить йому. І каже: “Напевне, я піду служить”, — говорить Марина Абдуллаєва.

Руслан підписав контракт із ЗСУ у листопаді 2021-го, став до лав 95-ї десантно-штурмової бригади.

Руслан Абдуллаєв
Руслан Абдуллаєв на службі. Фото з архіву родини

Коли почалася повномасштбана війна, бригада Руслана боронила Донецький напрямок. Далі чоловіка з побратимами направили у Ізюмський район. За словами Марини, Руслан перестав виходити на зв’язок 17 квітня 2022-го. А вже за декілька днів їй повідомили, що чоловік безвісти зник.

“Там йде траса Ізюм-Слов’янськ. Їх накривали авіацією, а потім вже йшли російські війська — кого брали у полон, кого вбивали. Я не знала точно, що він загинув”, — розповідає дружина захисника.

військовий Руслан Абдуллаєв
Руслан Абдуллаєв разом з побратимами. Фото з архіву родини

До останнього Марина сподівалася, що Руслан живий — деяких його побратимів взяли у полон та відправили в Оленівську колонію. Окрім цього, інші військовослужбовці не бачили загибелі Абдуллаєва.

“28 вересня 2023 року подзвонив слідчий і сповістив, що є збіг по ДНК. У листопаді ми його перепоховали на батьківщині, він був похований у Дніпрі”, — говорить жінка.

Руслан загинув, коли йому йому було 22. З війни захисника не дочекалася донька Мар’яна, якій зараз три.

А родина Абдуллаєвих просить надати військовослужбовцю посмертне звання Героя України та орден Золотої Зірки. Підтримати цю петицію можна за посиланням.

Донька Руслана Абдуллаєва Мар'яна
Донька Руслана Абдуллаєва Мар’яна. Фото з архіву родини

Завантажити ще...