Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — військовий з Житомирської області Дмитрій Ладан. Чоловік боронив Україну під час АТО та повномасштабного вторгнення. Життя захисника обірвалось на Донеччині — він потрапив під артобстріл росіян.
Наречена Дмитрія Наталія звернулась до нашої редакції через соцмережі. Вільне радіо розповідає історії тих, чиє життя забрала російсько-українська війна, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Дмитрій Ладан народився 11 серпня 1996 року в селищі Гришківці Бердичівського району Житомирської області. Виріс в багатодітній родині, мав трьох сестер. У 2016 році проходив строкову службу. З 2017 по 2020 роки служив за контрактом у Нацгвардії, брав участь в АТО.
Після повернення до цивільного життя чоловік працював за кордоном. З початку повномасштабного вторгнення Дмитрій повернувся з Польщі. Та долучився до 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Мав звання старшого солдата.
Під час служби на Донеччині Дмитрій дістав контузію. В кінці січня 2023 року повернувся в Житомир на реабілітацію. Після лікування ВЛК визнала Дмитрія обмежено придатним для служби в десантно-штурмових військах.
“Через це Дмитрій перевівся до 148 окремої артилерійської Житомирської бригади, уклав контракт у серпні 2023 року. Незадовго до загибелі він пройшов навчання на молодшого сержанта, щоб бути командиром гармати. І коли вони були на позиції, коли він загинув, він вже виконував обов’язки командира гармати, просто офіційно ще не встигли оформити призначення” — розповідає Наталія.
Дівчина згадує коханого світлим, турботливим, веселим.
“Дмитрій був дуже добрим, турботливим, уважним до мене. Ми ніколи не сварилися. Він був талановитий, розумний, цілеспрямований, завжди на позитиві, веселий, доброзичливий. Про тих, хто дістав контузію, інколи кажуть, що внаслідок травми люди можуть ставати агресивними, але попри це він був абсолютно безконфліктним”, — згадує Наталія.
Дмитрій був футбольним вболівальником, любив відпочивати з друзями. Він планував побратися з коханою.
“Ми хотіли одружитися десь в кінці серпня-вересні. Та у травні він загинув. Планували і квартиру купити, народити діток. Після перемоги хотіли трохи відпочити за кордоном, відновитися. Ми про це все говорили, ми планували майбутнє”, — тремтячим голосом каже Наталія.
Дмитрій загинув 21 травня 2024 року поблизу Єлизаветівки Донецької області. Він потрапив під артилерійський обстріл росіян та дістав смертельні поранення.
Рідні створили петицію з проханням надати Дмитрію Ладану звання Героя України.
У Дмитра залишились батьки, сестри та наречена.
Світла пам’ять загиблому захисникові.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
