Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед таких людей і військовослужбовець з Івано-Франківщини Ігор Суботяк. Чоловік близько 15 років жив в іншій країні, однак після 24 лютого повернувся на рідну землю, аби стати до війська. Ігор допомагав цивільним після обстрілу Покровська 7 серпня. Його вбила повторна атака росіян.
Про загибель чоловіка повідомив міський голова Коломиї Богдан Станіславський.
Ігорю Суботюку було 46, коли він вирішив повернутися в Україну та стати на її захист. Це сталося у перші дні повномасштабної війни, а до цього близько 15 років чоловік жив у Фінляндії.
“Поки багато чоловіків правдами й неправдами намагалися виїхати за кордон, Ігор після 24 лютого повернувся з Фінляндії, де жив переважно вже 15 років. Він казав: “Я подумав: ну як я там зможу ходити в сауну, коли вдома біда?” — пише побратим Ігоря Артем Чапай.
Чоловік родом з села Жуків Івано-Франківської області. З 1982 по 1991 рік майбутній захисник навчався у місцевій школі та у музичній школі в Обертині за класом кларнету. Згодом закінчив Коломийське профтехучилище №14 та відслужив в армії. Останні роки Ігор працював столяром у Фінляндії. Також він був актором Українського театру Фінляндії, грав на бандурі та співав у хорі Товариства українців у Фінляндії “Переспів”.
“Ігор був надзвичайно талановитою людиною з десятками захоплень та умінь, які сам опанував — блискучий бандурист, вокаліст та актор, неперевершений шахіст. Він був вірним другом з красною душею та щирим серцем, готовий допомогти при найпершій потребі. Та найбільше захоплювала його безмежна любов до рідної України”, — пишуть на сторінці Товариства українців у Фінляндії.
Захисник був у Покровську 7 серпня, коли росіяни обстріляли місто. Чоловік допомагав людям вибратися з-під завалів зруйнованого будинку, та не пережив повторної ракетної атаки.
В Ігоря Суботяка велика родина — він був був четвертою дитиною з восьми у сім’ї. Також з війни чоловіка не дочекалися його дружина Галина, донька Богдана та син Денис.
Світла пам’ять загиблому.