Повернувся з Фінляндії, аби захищати Україну: згадаймо Ігоря Суботяка, який загинув від обстрілу Покровська 7 серпня
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед таких людей і військовослужбовець з Івано-Франківщини Ігор Суботяк. Чоловік близько 15 років жив в іншій країні, однак після 24 лютого повернувся на рідну землю, аби стати до війська. Ігор допомагав цивільним після обстрілу Покровська 7 серпня. Його вбила повторна атака росіян.
Про загибель чоловіка повідомив міський голова Коломиї Богдан Станіславський.
Ігорю Суботюку було 46, коли він вирішив повернутися в Україну та стати на її захист. Це сталося у перші дні повномасштабної війни, а до цього близько 15 років чоловік жив у Фінляндії.
“Поки багато чоловіків правдами й неправдами намагалися виїхати за кордон, Ігор після 24 лютого повернувся з Фінляндії, де жив переважно вже 15 років. Він казав: “Я подумав: ну як я там зможу ходити в сауну, коли вдома біда?” — пише побратим Ігоря Артем Чапай.
Чоловік родом з села Жуків Івано-Франківської області. З 1982 по 1991 рік майбутній захисник навчався у місцевій школі та у музичній школі в Обертині за класом кларнету. Згодом закінчив Коломийське профтехучилище №14 та відслужив в армії. Останні роки Ігор працював столяром у Фінляндії. Також він був актором Українського театру Фінляндії, грав на бандурі та співав у хорі Товариства українців у Фінляндії “Переспів”.
“Ігор був надзвичайно талановитою людиною з десятками захоплень та умінь, які сам опанував — блискучий бандурист, вокаліст та актор, неперевершений шахіст. Він був вірним другом з красною душею та щирим серцем, готовий допомогти при найпершій потребі. Та найбільше захоплювала його безмежна любов до рідної України”, — пишуть на сторінці Товариства українців у Фінляндії.
Захисник був у Покровську 7 серпня, коли росіяни обстріляли місто. Чоловік допомагав людям вибратися з-під завалів зруйнованого будинку, та не пережив повторної ракетної атаки.
В Ігоря Суботяка велика родина — він був був четвертою дитиною з восьми у сім’ї. Також з війни чоловіка не дочекалися його дружина Галина, донька Богдана та син Денис.
Світла пам’ять загиблому.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.