Віра Філахтова біографія: що відомо про бухгалтерку із села Багатир Великоновосілківської громади
Підтримати

Зробити резюме статті: (ChatGPT)

Підтримайте Вільне Радіо

Підтримати

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — Віра Філахтова. Жінка все життя працювала у рідному селі Багатир Великоновосілківської громади: спочатку бухгалтеркою в колгоспі, а потім у фермерському господарстві. Її запам’ятали як відповідальну й чесну працівницю та турботливу матір двох дітей.

 

Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.

Про загибель жінки розповіли у пресслужбі Великоновосілківської селищної військової адміністрації.

Жінка народилася 28 травня 1950 року. За спогадами односельців, вона все життя працювала з людьми та для людей.

“Багато років була головним бухгалтером у місцевому колгоспі, а у мирні роки перед повномасштабною війною працювала бухгалтером у фермерському господарстві “Адоніс”, — пишуть у пресслужбі ВА.

Колеги згадують її як відповідальну, чесну та справедливу людину.

Для близьких та родини вона була доброю, щирою та турботливою матір’ю двох дітей.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Віра залишилася в рідному селі. 23 травня 2025 року жінка загинула внаслідок російського удару. 

“Віра Юріївна працювала до останнього, поки господарство залишалося у селі, а з початком війни не покинула рідний дім і свою землю. На жаль, ця відданість рідному краю стала фатальною”, — додають посадовці.

Жінка п’ять днів не дожила до свого 75-річчя.

Світла пам’ять.

Додати Вільне Радіо як бажане джерело в Google
Завантажити ще...