У понівеченому війною Лимані поступово відновлюють газопостачання. Щодень тут працюють ремонтні бригади, які обстежують, заварюють або міняють газопроводи. А буває, що росіяни обстрілами пошкоджують вже відновлені мережі. Наші журналісти поспілкувалися з місцевими та працівниками Донецькоблгазу про те, як повертають газ у Лиман.
Лиман не справляє враження придатного для життя міста. Здається, воно зруйноване майже вщент.
Навіть якщо в будинку немає великої діри від снаряда чи ракети, там усе одно майже завжди немає вікон і балконів — їх зносить вибуховою хвилею.
На кладовищі, дорогах та узбіччях — сліди від “прильотів” російських снарядів, на деяких вулицях — спалена військова техніка.
Зловіще скриплять на вітру залишки даху лиманської гімназії.
На вулицях — малолюдно.
“А куди і навіщо повертатись?” ㅡ риторично питають місцеві.
Кажуть, у місті після звільнення все одно неспокійно, та й роботи немає. Працюють тільки 4 магазини.
Зате є “блага цивілізації” — так називають електрику, воду та газ.
Газ є ще не у всіх. Але ремонтні бригади поступово, ділянка за ділянкою відновлюють газопроводи.
— У вас вдома газ є?
— Поки не перевіряли, — з надією каже Людмила Миколаївна.
Пара пенсіонерів вийшла на гул великого генератора, сховалася в тіні та спостерігає за роботою ремонтної бригади Донецькоблгазу.
— Знаєте, де в Лимані вже є газ?
— Ніде.
— Хлопці казали, що вже в деяких районах відновили.
— Ми цього не знаємо. Намагаємось нікуди не виходити без потреби, бо такі часи. Якщо десь є, чудово. Може і в нас буде.
— Гарно працюють хлопці, молодці, — каже чоловік.
— Зроблять, може й ми побачимо газ знову, — додає Людмила.
Кажуть, світло є постійно, вода — з перебоями.
“Ми обʼєктивно ставимось до цього, тому що… Тому що. Та загалом нормально, слава Богу”, — кажуть місцеві.
— Як ви їжу готуєте?
— Купили два 5-літрові [газові] балони до плити, один заправляємо, інший використовуємо.
— Як грілися взимку без газу?
— Купили електрообігрівач. Видавали буржуйки, але ми віддали сусідам. У квартирі буржуйка — немислимо, сажа, бруд.
— Опалення у вас газове?
— Так, коли газ був, було газове. Сподіваємось, що зроблять. Люди до всього пристосовуються. Хочеш чи не хочеш, а вихід треба шукати.
Чоловік пані Людмили показує рукою на багатоквартирний будинок:
— Ви подивіться на вікна і подумайте самі, буде опалення, чи ні. Хтось вчора приїжджав, фірма якась. Заміряли, обіцяли зробити. Глянемо.
Дім вцілів. Побиті вікна та лоджії. Частина вікон забиті, деякі закриті плівкою.
— Поки так. Миримося зі всім. Аби не гірше. Аби тиша була.
“Ми відновили дуже багато газопроводів. Північна сторона міста відновлена майже вся, там у людей є газ, південна — десь на 70%”, — каже старший майстер служби експлуатації газопроводів Дмитро Коцаренко.
Бригади прибули в місто практично одразу після деокупації Лимана — у жовтні 2022-го.
“Коли ми приїхали сюди після деокупації, побачили газові мережі в дуже поганому стані: все побито, перебито, на землі валялися труби. Труби були пошкоджені кулями, осколками, розірвані вибухами. Було дуже багато роботи. І зараз теж є дуже багато роботи”, — розповідає Дмитро.
Містом досі можна зустріти апокаліптичні кадри, що нагадують, яким був весь Лиман одразу після звільнення від армії загарбників.
Спершу до робіт доводилось долучати працівників із Краматорська, Дружківки, Костянтинівки. Зараз переважно працюють мешканці Лимана та Словʼянська.
— Чого не вистачає, аби ефективно відновлювати мережі? — питаю.
— Ми ефективно відновлюємо, всього вистачає.
— А щоби робити це швидше і більше?
— Потрібен допінг (сміється, — ред.). Все у нас є: обладнання, техніка, засоби захисту.
Працюють щоденно. “Поки все не відновимо, — каже Дмитро, — ми звідси не вилазимо”.
Переважно в місті працюють 3-4 бригади, це 10-12 людей. Буває, що від обстрілів зазнають пошкоджень нещодавно відновлені газові мережі.
Офіс Лиманської дільниці теж постраждав від обстрілів. На стінах можна побачити заштукатурені дірки, які залишили кулі та осколки.
Сама будівля більш-менш ціла, але “прилітало” по території — пошкоджені підсобні приміщення й гаражі.
Розкажіть нам про роботу в газовому “тилу”, — звертається прессекретарка Донецьоблгазу Ангеліна Фесенко до жінки за столом зі стосами різних папок і паперів. Ми чекали близько десяти хвилин, поки вона спокійно, виважено і терпляче надавала телефоном якісь інструкції щодо платіжок.
“Тил” лиманських газовиків вцілів. У будівлі забиті кілька вікон, на стелі — отвори.
В кабінеті, окрім звичних компʼютерів, папок та паперів — буржуйка, бронежилети та каски.
“Після деокупації зібралися, поприбирали на дільниці, довели до порядку документи та почали працювати”, — каже операторка електронно-обчислювальних машин лиманського міськгазу Вікторія Голікова.
Люди потроху приходили, дізнавались свої заборгованості по розподілу газу, переоформлювали особові рахунки, робили звірки. Пишуть заяви на ремонтно-відновлювальні роботи. Де вже відремонтували та все перевірили — відновили газ.
Десь мережі вже відновили, але все було опломбовано через те, що мешканці виїжджали. Люди повертаються додому й залишають заявки на відновлення газопостачання. До них виїжджає слюсар, перевіряє тиск, лічильник, знімає пломби та ще раз усе перевіряє.
— Чи є якісь конфліктні ситуації через борги, які накопичились, коли люди тут не жили? — питаємо фахівчиню.
— Так, абонентам приходять квитанції за попередній рік, люди через це обурюються. Мовляв, нас не було, ніякого газу теж не було. Вони ж виїжджали та не передавали показники, тому їм нараховували оплату за середніми показниками. Приїжджаємо, робимо звірку і перерахунок. Ми стараємось уникнути конфліктів, входимо у становище людей, намагаємось усім допомогти, — пояснює Вікторія Голікова.
Зараз у Лимані 340 абонентів, які користуються послугами газопостачання. В основному це мешканці приватного сектора. Загалом же підключених до працюючої мережі — 670, але частина опломбовані, бо люди там не проживають.
Ремонтні бригади, які відновлюють газопостачання в Лимані, складаються із місцевих та приїжджих працівників.
“До повномасштабного вторгнення Росії цілком вистачало місцевих бригад. Зараз же хтось виїхав і не повернувся, когось мобілізували, хтось звільнився. Та й раніше специфіка підприємства полягала в тому, аби підтримувати газові мережі в робочому стані”, — каже прессекретарка Донецькоблгазу Ангеліна Фесенко.
Та й пошкодження були іншими — хтось міг машиною зачепити газопровід, десь виявили корозію. Зараз же всі сили йдуть лише на відновлення газових мереж після обстрілів. Ці отвори потрібно постійно заварювати, міняти, обстежувати. Не вистачає зварювальників, слюсарів, тому доводиться залучати працівників зі Словʼянська.
— Чи часто працівники, які їдуть обстежувати або відновлювати мережі, потрапляють під обстріли?
— В основному, в Костянтинівці. Навіть доводилось призупиняти роботу контролерів. Зараз там дуже небезпечно працювати.
— Але зараз там є газопостачання і працівники оперативно відновлюють мережі, які пошкодило обстрілами?
— Так, в Костянтинівці є газопостачання, і воно стабільне. Але можуть, наприклад, перекрити газ цілій вулиці, поки відновлюють мережі після обстрілів, аби давати людям газ безпечно.
— Як відбувається повернення служби на деокуповані території?
— Спільно із саперами ДСНС. Для початку потрібно розмінувати ділянки, а вже потім приступати для роботи. Спочатку обстежують сапери, потім вони дають дозвіл на виконання наших робіт. Опісля все узгоджує місцева влада.
“Наші працівники обстежують газопроводи на наявність отворів та інших пошкоджень, заварюють або замінюють, якщо пошкодження критичні і їх багато. Потім ділянку опресовують — пускають газ і перевіряють тиск. Якщо все гаразд, ідуть далі. І так ділянка за ділянкою, поступово відновлюють газопостачання”, — підсумовує Ангеліна.
Думається про те, що з боку це може виглядати “сізіфовою” працею — відновлювати газопроводи там, де постійні або навіть періодичні обстріли. Кілька разів заварювати або міняти ті самі труби.
Ангеліна Фесенко ж каже: це робота на перспективу, на завтра, на перемогу.
“Будь ласка, сплачуйте за транспортування газу”, закликає наостанок прессекретарка Донецькоблгазу.
Ми їдемо з Лимана, але тепер дивимось на це місто трохи інакше. Воно все ще здається зруйнованим і непридатним для життя. Проте ми знаємо, що тут у багатьох є всі “блага цивілізації” — електрика, вода, газ. А де ще немає — обовʼязково буде. Просто відновити набагато важче і довше, аніж зруйнувати.
***
Нагадаємо, у Лимані ліквідують стихійні звалища, що утворилися під час окупації міста. Гроші отримає компанія — “Укрбуд-проект-реконструкція”. Серед видів діяльності фірми немає жодної, що пов’язана з прибиранням сміття.
Ми розпитали у посадовців, чому гроші віддали фірмі, яка не займається такими роботами та де саме приберуть звалища.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
