image

Про бібліотеки, мову та Донбас. Інтерв’ю письменника Сергія Жадана

|
05 Лютого 2019

 Сьогодні ми спілкуємось із письменником та музикантом Сергієм Жаданом.

 Вітаю, Сергію.

Сергій Жадан: Доброго вечора.

Євгенія Тулаїнова: Вже скоро Ви завітаєте в Бахмут із проектом “Схід читає”. Розкажіть детальніше про проект.

Сергій Жадан: “Схід читає” – це проект на підтримку Українського інституту книги, який минулого року закупив велику кількість книжок і переправив ці книги в бібліотеки України. Зокрема, в бібліотеки Донецької та Луганської областей. А ми з друзями вирішили підтримати цю ідею. Ми взяли живих реальних письменників і вирішили повозити їх по цих бібліотеках. Ми щойно були в бібліотеках Луганщини. Це було Сватово, Старобільськ, Станиця Луганська і Щастя. Наступна наша поїздка буде в лютому, а потім ще буде поїздка в березні. І ми приїдемо до Бахмута. Буде цікава компанія: Андрій Любка, Макс Кідрук, Сашко Дерманський і ще декілька цікавих авторів, які стануть сюрпризами.

Євгенія Тулаїнова: У графіку Вашого туру розписано багато міст. Скільки триває одна зустріч з читачами і про що Ви говорите з ними?

Сергій Жадан: Зустріч займає десь дві години офіційно. Зазвичай всі ці зустрічі перетворюють в неофіційне, дуже приватне спілкування і нам це найбільш цікаво. Це якісь питання, відповіді, розмови, побажання. Це не регламентовані зустрічі.

Євгенія Тулаїнова: Першу таку зустріч ви провели у Харкові. Наскільки цей проект потрібен людям?

Сергій Жадан: Де б ми не були до цього часу, всюди було дуже багато людей, і бібліотекарів, і людей, які займаються культурою, і просто читачів. Мені здається, цей проект цікавий і потрібен такою мірою, якою в принципі потрібна культура в нашій країні.

Читайте також: Українські письменники підтримають бібліотеки Донбасу

Євгенія Тулаїнова: Крім Вас, разом зі Сходом поїхали читати Андрій Курков, Іван Андрусяк, Євген Положій. Чому саме з ними Ви вирішили поїхати?

Сергій Жадан: Це все було доволі спонтанно. Ми першими запросили Андрія Куркова, Женю Положія, Івана Андрусяка, вони погодились і поїхали з нами на першу зустріч. До Бахмута вже приїдуть інші письменники. Багато хто хоче приїхати на Донеччину, на Луганщину. Мені здається, що це прекрасно, коли письменники хочуть відкривати для себе нові регіони України.

Євгенія Тулаїнова: Ви плануєте організовувати подібні проекти в інших регіонах України?

Сергій Жадан: Так, плануємо. Я думаю, що після Донбасу буде Харківщина. Тому що зараз багато хто говорить про Донбас і це справедливо, оскільки на Донбасі сьогодні найбільш гаряча і неспокійна ситуація, але якщо говорити об’єктивно про культурну, соціальну, мовну ситуацію в регіонах, то Харківщина мало чим відрізняється від північної Луганщини чи північної Донеччини.

Євгенія Тулаїнова: Ви досить часто буваєте у Європі. Чи відвідували бібліотеки там? Чим вони відрізняються від українських?

Сергій Жадан: Так, постійно. Відрізняються тим, що там бібліотеки не є просто зібранням певної кількості книжок. Книжок там видано неймовірну кількість. В Європі, на відміну від нас, не треба кожні 20-30 років перевидавати книжки. Там здавна є традиція, що бібліотека не просто книгозбірня, це такий великий культурний центр. Я знаю кілька сільських бібліотек в Швейцарії, Італії чи в Австрії, які дійсно є дуже потужними центрами. Я двічі виступав у бібліотеці Нижнього Тиролю на півночі Італії. Це невеличке село, де живе дві тисячі людей і в них там щорічно проводить великий літературний фестиваль, в якому беруть участь нобелівські лауреати. Зрозуміло, що це не самоокупно, це робиться для того, щоб ці дві тисячі людей звідти не їхали.

Євгенія Тулаїнова: Скільки років потрібно Україні, щоб дійти до такого рівня?

Сергій Жадан: Мені здається, Україні потрібен не час, їй потрібен розум і витримка. У нас все є, просто не треба соромитися того, що у нас є, і того, чим ми були наділені. Не треба соромитися один одного. Ми – нормальна країна, ми – цікаве суспільство. У нас все попереду. Все буде добре.

Євгенія Тулаїнова: Як зараз підтримати українську мову у східних регіонах України, особливо у такий час, в період війни?

Сергій Жадан: Її потрібно підтримувати таким чином, щоб вона не викликала відрази. Українізація має бути розумною і конструктивною. Коли українці створюють цікавий, потужний, креативний контент – це цікаво всім. Ми зараз багато їздимо, спілкуємося зокрема зі старшими людьми і вони говорять, що нам, старшим людям, складно перейти з російської на українську, а дітям вже не важко. Сьогоднішні діти Луганщини, Донеччини переходять на українську, тому що це їхня мова. Навіть якщо в їхніх родинах не всі і не завжди говорять українською, то вони розуміють, що це мова того простору, в якому вони живуть. У мовному плані все буде розвиватися в правильному напрямку, головне, щоб це все розвивалося грамотно, конструктивно і без якихось пересмикувань.

Євгенія Тулаїнова: Дякую за розмову. Очікуємо вас із “Схід читає” на сході.

Читайте також: В кількох бібліотеках Бахмута зроблять капремонт

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

398
Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: