image

Про юристів-благодійників та систему АРКАН. Інтерв’ю з юристом БФ “Право на захист”

|
26 Березня 2019

В Бахмуті з 2014-2015 років працюють кілька правозахисних організацій, які допомагають переселенцям та місцевим із юридичними питаннями. Роблять це безкоштовно. Допомагають, як скласти заяви, так і відстоювати свої права в суді. З однією із представниць таких організацій ми поспілкувались детальніше. Ганна Букрєєва розповіла про те, як працює система АРКАН, через яку позбавляють виплат переселенців, та в яких ситуаціях юристи можуть допомогти відновити пенсії.

 

Анна Сердюк: На хвилі Вільного радіо час інтерв’ю. В студії для вас працює Анна Сердюк. І сьогодні наша тема – система АРКАН. Ми спілкуємось з Ганною Букрєєвою, молодшим стратегічним юристом благодійного фонду “Право на захист”. Ця організація активно працює в Донецькій та Луганській областях та допомагає переселенцям в юридичних питаннях. Ганно, розкажіть, будь ласка,  яким колом питань ви займаєтесь ? Хто до вас звертається?

Ганна Букрєєва:“Право на захист” – це неурядова організація, яка працює в партнерстві з Агенцією ООН у справах біженців. Працюємо ми з внутрішньо переміщеними особами, особами, які постраждали від конфлікту. Також, в нас є проекти, які працюють з біженцями, шукачами притулку, особам без громадянства та трудовими мігрантами.

Анна Сердюк: Якщо говорити про тему, яку ми обрали сьогодні: умовно – це АРКАН. Одна з дуже таких гучних систем, що працює і б’є по людям з тимчасово окупованої території. Що це за система? Чи можемо ми уявити скільки в ній людей і хто її взагалі контролює?

Ганна Букрєєва: АРКАН – це дуже болюча тема для багатьох людей, які звертаються до нас за телефонами, на facebook-сторінку та на контрольно-пропускних пунктах. АРКАН – це система контролю перетину лінії розмежування людьми, вантажу та грузів. Розпорядником системи АРКАН є адміністрація Державної прикордонної служби України. До АРКАНу має доступ служби безпосередньо Державна прикордонна служба, Служба безпеки України, Пенсійний фонд, Мінсоцполітики та деякі державні установи.

Анна Сердюк: Як взагалі людина туди потрапляє? Це ті, хто просто перетнув кордон, чи є якісь критерії?

Ганна Букрєєва: Як правило, так. До АРКАНу потрапляють люди, які перетинають державний кордон. Тому що це програма, яка працює в Державній прикордонній службі. Сам АРКАН – це програма не нова. Програма у нас працює приблизно з 2008 року, є положення, яке затверджує роботу інформаційної телекомунікаційної системи, як такової АРКАН, від 3 квітня 2008 року.

Анна Сердюк: Якщо говорити про цю систему, як вона працює на наших нинішніх КПВВ? Хто до неї потрапляє? Які це наслідки для цієї людини потім спричиняє, яка перетинає лінію розмежування з нашого боку і їде в бік непідконтрольної території ?

Ганна Букрєєва: Так, з АРКАНом виникає дуже багато питань. І, в основному, це люди, які перетинають контрольно-пропускний пункт. Незалежно з якого боку. АРКАН – це дуже чутлива система. Дані, які вносяться, вносяться латиницею. Тому зайвий пробіл, апостроф або неправильний переклад співробітником Державної прикордонної служби може спричинити до того, що це буде інша людина. Букреєва – Букреїва, “и” – “ї”, і так далі. Що ще може бути? До АРКАНу потрапляють також люди, які перемістились ще до початку активної фази боєвих дій, тобто до початку 2014-2015 років. Або люди, які перетинали державний кордон через Російську Федерацію.  

КПВВ Майорське
Фото: Вільне радіо

Анна Сердюк: Якщо людина, наприклад, з Бахмута поїхала в Донецьк і повернулась за два дні, це якось може вплинути на її пенсію?

Ганна Букрєєва: Так, звичайно може. Як показує практика, немає системи отримання так званих списків системи АРКАН. Тому потрапляють туди люди: які вже тут знаходяться; які постійно перетинають, не порушуючи законодавство, впродовж там 60 днів лінії розмежування; і також існує практика, коли одна і та ж сама людина кожного місяця потрапляє до так званих списків.

Анна Сердюк: З ваших саме спостережень, наскільки ця система ефективно працює, враховуючи оці недоліки? Є теж якісь плюси, які вона надає, чому вона все ж зберігається?

Ганна Букрєєва: Звичайно, як будь-яка система, не можна казати, що вона взагалі дуже погана та вона не працює. Система була розроблена для запобігання та недопущення в’їзду-виїзду в Україну-з України осіб, яким заборонено в’їзд, особам, які ухиляються від кримінальної відповідальності, від відбування кримінального покарання.

 

Читайте також: За даними моніторингової місії ООН за права людини в Україні, станом на лютий 2019 року 700 тисяч пенсіонерів зі сходу втратили свої грошові виплати.  

 

Анна Сердюк: Якщо говорити про тих хто вже в цих списках і вони навіть цього не знали (вони приїхали вже за своєю пенсією, там є частина людей, що постійно їздять лише за нею, і вони розуміють, що в них вже немає доступу). Що їм робити? Наскільки це правомірно?

Ганна Букрєєва: Таких людей називають дуже образливим, поганим словом “пенсійні туристи”. Ми такий термін не вживаємо в своїй роботі. Як правило, вони дізнаються про це, коли не отримують свою пенсію в призначений законодавством час. Тобто, в кожної людини є дати, в які вона може отримувати свої виплати.  Тому вони першочергово йдуть куди? Йдуть в пенсійний фонд, УСЗ-енів, і стоять величезні черги. Якщо ви знаєте, то в Маріуполі це займають черги о 4 ранку, в Бахмуті також такі випадки існують.

Читайте також: справу про корупцію в ПФУ Бахмута передали до суду

 

Ганна Букрєєва: Як правило, це коли існують зміни в законодавстві, або якась байка з’являється. Стосовно, наприклад, “72 години на контрольованій території треба знаходитись”, тоді збільшується кількість дзвінків на гарячу лінію у нас і в принципі кількість звернень в офіси.

Анна Сердюк: Остання така байка яка була? І що доводилось спростовувати?

Ганна Букрєєва: Ну, влітку було найбільш обговорюване питання – це те, що людині необхідно знаходитись на підконтрольній території 72 години. Це було масово. Коли ми запитували людей на контрольно-пропускних пунктах, зокрема “Майорське”, та за телефонами: “Де ви таку інформацію почули?”. Хто казав у СЗН-і (управлінні соціального захисту населення, – ред.), хто казав в пенсійному фонді, хто казав ми прочитали на сайті. Але жодного підтвердження цієї інформації ми не знайшли.

Анна Сердюк: Як зараз взагалі контролюється те, що людині можуть скасувати виплати пенсії? Чим це зараз регламентується? Чи це лише потрапляння в АРКАН?

Ганна Букрєєва: Була постанова №136 Міністерства фінансів України про верифікацію та щоб мати доступ до персональних даних внутрішньо переміщених осіб. Однак, ми маємо рішення Конституційного суду про заборону це робити, і визнання таких дій неконституційними. Також ми знаємо, що були списки СБУ. Це просто списки, як наголошують в СБУ, та ми мали таку справу в суді, коли ми запитували інформацію “Що ж це за списки?Дайте нам роз’яснення”. Це просто перелік прізвищ, імен, по-батькові. Тобто це не є офіційним документом, це не є підстава для позбавлення людини, громадянина України, пенсії, яка є її майном.

Анна Сердюк: Куди в Бахмуті йти людині, яка приїхала за виплатами, але дізналась, що їх заблоковано?

Ганна Букрєєва: Людина має право вибирати куди йому йти. Це можуть бути органи соціального захисту населення, це може бути пенсійний фонд, а більш навчені гіркою долею люди, йдуть одразу до правозахисників.

Анна Сердюк: До правозахисників не всі пенсіонери знають як саме і куди звернутись. Де можна пошукати їх контакти? Можливо на КПВВ? Якщо так, то на яких пунктах і в кого їх питати?

Ганна Букрєєва: Звичайно, ми роздаємо наші контакти, наші візитівки на контрольно-пропускних пунктах. Під час правових сесій, які проводять наші юристи, під час моніторингових візитів, які здійснюють наші монітори. Також у нас є сайт, ФБ-сторінка, сторінка в телеграмі, і в нас є офіси по Україні. Також, є номери інформаційної гарячої лінії, за якою людина може також проконсультуватися. Вона потрапляє одразу на операторів гарячої лінії, які вислуховують людину, і якщо це просте питання – вони надають їм консультацію з приводу того, які документи потрібно, куди можна звернутися, як встановлювати факт народження чи смерті. Судовий збір сплачується — не сплачується, в якому розмірі — це більш складне питання, людину переадресовують на юриста.

Адреси та телефони БФ Право на захист
Фото: контакти з FB-сторінки БФ “Право на захист”

Анна Сердюк: Займаються допомогою в цьому питанні які волонтерські групи, можливо юристи? Кого шукати? Можливо, крім вас, когось із ваших партнерів?

Ганна Букрєєва: Якщо казати про Бахмут, то тут є Бюро безоплатної правової допомоги від Міністерства юстиції. Воно знаходиться по вулиці Василя Першина, також в нас є працюють колеги з Донбас SOS, в них є номери гарячої лінії.

Анна Сердюк: Якщо пенсіонер розуміє, що йому потрібно судитися, наскільки часто взагалі вирішують йти до суду? чи можливо іноді можна вирішити більш лояльно: просто нагадати що не можна так робити, бо я був, де я був, бо я мав право і це можна довести без суд?

Ганна Букрєєва: Так, звичайно все залежить від готовності пенсіонера судитися або не судитися. Використовувати свої права або чекати виплати пенсії, так можливо і не дочекавшись. Першочергово людина може звернутись до УСЗНів. Контроль за переселенцями було скасовано, однак не скасовано акт обстеження. тому переселенець приходить до УСЗН, складається акт обстеження. Були випадки, коли акти складалися в управлінні соціального захисту, були випадки з практики, коли все ж таки соціальний інспектор виходить додому. На адресу, яка зазначена в довідці ВПО та складає акт там. Однакового тлумачення, навіть після роз’яснення, у Мінсоцполітики і УСЗН немає на сьогодні на жаль. І вони чекають змін в законодавстві так само, як і ми. Якщо акт складено, тоді УСЗН виносить рішення. Якщо рішення позитивне – воно надсилаєтся до пенсійного фонду. Якщо ПФУ отримає позитивне рішення, звичайно вони відновлюють виплати пенсії. Однак не відновлює заборгованості. Тобто, вони поточну виплату пенсії продовжують. Для отримання заборгованості людина все ж таки повинна звернутися до суду.

Анна Сердюк:Скільки може тривати суд? Наскільки це дорого? Можливо, не всі пенсіонери готові судитися саме через гроші, які вони можуть витратити на суди.

Ганна Букрєєва: Якщо людина все ж таки налаштована, то можна написати клопотання про позбавлення сплати судового збору. Людина бере документи, тобто: виписка за податкової, персоніфікація з пенсійного фонду, інформація з пенсійного фонду про перенарахування пенсії, виписка з ощадбанку про те, що їй не нарахована пенсія і ми додаємо цей пакет документів до цієї заяви. В Донецькій області, як правило, суди йдуть на зустріч переселенцям і задовольняють позови.

Анна Сердюк:Скільки це приблизно по грошах і, якщо відмовлять, хто має за це сплачувати? Наприклад, чи ми можемо розраховувати на те, що коли ми вже виграємо справу, то це все одно сплатить пенсійний фонд?

Ганна Букрєєва: Ну, як правило, йдуть на зустріч переселенцям. Вони задовольняють клопотання про позбавлення судового збору. Якщо, звичайно, особа не хоче нічого робити, не може надати жодної інформації, тоді звичайно можливо тільки сподіватися. Але ми з юристами розуміємо, що суд приймає рішення на підставі документів, а не на підставі наших слів. Бувають також випадки, коли суди відмовляють. Тоді оплата судового збору лягає на бюджет, на плечі пенсійного фонду України.  

Анна Сердюк: Наскільки часто суд ухвалює рішення на користь пенсіонерів?

Ганна Букрєєва: Як правило, це 90% справ.

Анна Сердюк: Це якщо мало документів було можуть відхиляти?

Ганна Букрєєва: Все залежить знову ж таки від специфіки регіонів. В якому регіоні України ми судимося, в якому офісі. Тобто практика по офісам не одноманітна. Однак, все ж таки більшість –  це 90% позитивних рішень.

Анна Сердюк: Скільки тривають такі суди?

Ганна Букрєєва: Після змін в законодавстві такі суди тривають не довго. У нас є зразкова справа про відновлення виплат пенсії пенсіонерці ВПО, яку позбавили пенсії на підставі списків СБУ так званих, і тому розгляд справи відбувається у спрощеному провадженні. Це звичайно пришвидшує отримання позитивного рішення. Були випадки, коли рішення першої інстанції було отримано за 3 тижні, що в принципі швидко.Тобто це не пів року, а це було раніше в середньому від місяця до двух.

Артемівський міськрайонний суд
Фото: Вільне радіо

Анна Сердюк: Цей час потрібно знаходитись тут, на контрольованій території?

Ганна Букрєєва: Ну, ми все ж таки на цьому не наполягаємо тому що у нас є закони України. Відповідно до законів України, які ніхто не скасовував, внутрішньо переміщені особи та мешканці неконтрольованої території – це громадяни України, які можуть вільно пересуватися в межах України та за її межами.

Анна Сердюк: Тобто можна повернутись додому і їздити тільки на засудові засідання?

Ганна Букрєєва: Я скажу так, що навіть на судові засідання не вимагають присутності пенсіонера. Тому що це спрощене проваждення, це письмове провадження. Якщо ми представляємо інтереси переміщеної особи, наші адвокати, ми підписуємо адвокатську угоду, і замість людини йде в суди адвокат.

Анна Сердюк: І це для неї нічого не коштує?

Ганна Букрєєва: Послуги благодійного фонду “Право на захист” надаються на безоплатній основі.

Анна Сердюк: Якщо ми говоримо про те з чим до вас можна прийти, які документи потрібно мати людині? Їй відмовили, вона от зараз тут, в Бахмуті, наприклад, або в якомусь місті де ви є (також я бачу офіси в Сєвєродонецьку, Слов’янську, Харкові, Маріуполі, Курахово).  

Ганна Букрєєва: Якщо люди телефонують, приходять на прийом, ми радимо при собі мати звичайно копію паспорта, або паспорт громадянина України, довідку внутрішньо переміщеної особи, пенсійне посвідчення або електронне пенсійне посвідчення, і якщо особа зверталася до пенсійного фонду і отримала відповідь-відмову, відповідь про отримання пенсії, тоді також її принести. Якщо ні, тоді ми розказуємо як це робити. Тобто, людина це може зробити сама або за допомогою наших адвокатів, шляхом надсилання адвокатських запитів до установ.

Анна Сердюк: Дякую вам за детальне пояснення. На цьому ми завершимо наше інтерв’ю. Я нагадаю, що цього разу в студії ми говорили про систему АРКАН та юристів-благодійників в Бахмуті із Ганною Букрєєвою, молодшим стратегічним юристом благодійного фонду “Право на захист”. Біля мікрофона для вас працювала Анна Сердюк. Далі в ефірі музичний блок, залишайтесь на хвилі Вільного радіо та знайте свої права.

 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

248
Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: