Про полювання на вовків і браконьєрів. Інтерв’ю з керівником Донецького управління лісового господарства

Віктор Стороженко і його колеги з Донецького управління лісового та мисливського господарства працюють над тим, щоб зберегти ліси регіону від недобросовісних людей, наслідків стихії та інших проблем. Наскільки успішно це виходить — посадовець розповів нашим журналістам в інтерв’ю.

 

 

Чому так мало чутно про проблеми незаконної вирубки в регіонах України, зокрема — в Донецькій області? Ця проблема взагалі існує?

Ця проблема існує скрізь в Україні. І я вважаю, це не проста проблема, а соціальна, тому що багато є таких “підприємців”, якщо їх можна так назвати. Це не підприємці — це крадії! Вони крадуть деревину і перепродають населенню. Але проблема ще в тому, що ліси ці не тільки нашого підпорядкування, а й ліси є залізниці, “Води Донбасу”, є полезахисні смуги, які ні за ким зараз не закріплені.

За 2020 рік наше управління зафіксувало 47 випадків незаконних вирубок. За масою деревини це приблизно 442 кубічних метри. За цими випадками передали 31 кримінальну справу в правоохоронні органи, але за минулий рік у жодній з них не було вироку. Цього року в нас виявлено 15 випадків уже незаконних рубок — це 150 метрів кубічних деревини, які були незаконно зрубані та вивезені.  І ще передано 12 справ на самовільні рубки в правоохоронні органи, на суму збитків близько 1 мільйона гривень.

Торік у Слов’янському районі виявили злочинну групу, зараз по них матеріали в суді. Збитки склали 140 мільйонів гривень, це те, що рубалося в  полезахисних смугах. Але поки що ніякого вироку не було. Ось це проблема — винесення рішень у цих справах. Вони маленькими автівками оперативно крадуть, тому виявити їх непросто. У нас зараз працюють рейдові бригади спільно з поліцією та залучаються до нас співробітники СБУ. І тоді є якийсь результат, але потім справи доходять до суду і там зависають.

 

А чому зависають?

Не можу сказати, відбувається затягування цих судових процесів. Може, адвокати гарні, а може такі суди.

 

Як шукають зловмисників, які незаконно вирубують ліси?

Технічно це дуже складно. Наприклад, наведу факти по колишньому Олександрівському району, зараз вже Краматорський район. Там вирубані захисні смуги завширшки близько 40 метрів і завдовшки кілометрів 5. Вони знищені фактично. Ці території були закріплені за мисливськими колективами, які це бачили, але ніхто ніяких дій не робив. Ось це проблема, в байдужості нашого народу, який бачить оце знищення, а нічого не робить. У таких випадках треба негайно повідомляти в правоохоронні структури, в поліцію, в інспекцію екологічну. Тільки спільними діями ми можемо це перемогти.

 

Яке покарання передбачене для тих, хто незаконно рубає ліс?

За самовільні рубки штрафи зараз дуже великі. Якщо вкрали 150 метрів кубічних — це збиток вже на 1 мільйон гривень. А якщо це був природно-заповідний фонд, то ще більше, але це дуже важко довести. Тому що людина, яка вкрала, може сказати: “Це я купив”.

В Україні зараз видають електронний чіп на законну деревину. А також документи повинні бути у всіх на лісопродукцію, а не якісь накладні, що вона перевозиться з одного складу на другий. Штрафи за ці порушення нараховуються в залежності від збитку, який був завданий. Наприклад, навіть за одне дерево 8 см діаметром і то вже штраф буде становити близько 500 гривень. А якщо діаметр дерева збільшується, то там в десятки разів збільшується штраф, там вже суми дуже великі. А якщо штраф вже перетинає межу в 19 тис. грн — це вже тягне на кримінальну відповідальність.

 

За останні два роки скільки людей чи груп людей вдалося спіймати та притягнути до відповідальності?

Минулого року зафіксовано 47 випадків порушень, відкрили 31 справу. У жодній справі за 2020 та 2021 рік не винесли вироку. У 2019 році з 50 справ, які були передані, засудили тільки одного чоловіка.

 

І скільки він отримав?

1 рік умовно і посадити 1 гектар лісу за свої кошти.

 

Особисто? 

Особисто, таке рішення. А збитки склали 3 млн гривень.

 

Які тварини поширені на Донеччині? Наприклад, чи водяться в нас вовки?

Водяться, і дуже багато. Після того, як була війна в Грозному, у Чечні, в нас з’явилися шакали, лисиці, єнотоподібні собаки, кабани, лосі. Ось лосів зараз з’явилося багато, особливо у північних районах області. Косуль дуже багато, фазани, качки.

А з приводу шакалів — це якась цікава історія?

Як почалися бої у Чечні, вони сюди мігрували, тікали від війни й тепер зустрічаються, коли ми проводимо відстріл хижих тварин і бродячих собак. Робимо ми це, тому що вони приносять значні збитки мисливському господарству. Вже доходить до того, що вони нападають на свійських тварин. До того ж на косуль з вовками нападають. Ситуація така, що минулого року тільки відстріляли близько 30 вовків. Є в нас природоохоронні структури, які вважають, що вовка треба занести в “Червону книгу України”. Але я думаю, що це хибна думка, тому що вовк за сезон знищує близько 200 косуль молодняка, не враховуючи зайців та інших. І тому, якби вовк з’їв одну косулю — це одне, а коли знищується весь приплід у лісі — даруйте, тут треба регулювати чисельність.

 

Наскільки на Донеччині актуальна проблема браконьєрства? Розкажіть про це явище і як ви з ним боретесь.

У нас створені рейдові бригади спільно з поліцією, які виїжджають постійно. Стосовно проблем я вам скажу: проблема одна, наші мисливствознавці оснащені ще тою технікою, яка була при Радянському Союзі — автівки “Ниви” та й все. А у браконьєрів зараз тепловізори, прибори нічного бачення. Також маємо факти, що в них є спеціальні пастки. Наприклад, минулого року у Слов’янському районі у браконьєрів вилучили капкани з мобільними телефонами, які сигналізують, що звір попався в капкан. А в нас все старе. Ми боремося, а вони нас бачать у тепловізори. Важко з такими боротись, коли вони оснащені за сучасними технологіями.

 

А чому так відбувається? Чому вони так добре оснащені, а державне підприємство, яке відповідає за це, не має таких приладів?

Немає приладів, тому що фінансування нас зараз йде тільки на зарплату нашим працівникам. А для переоснащення та й тих же тепловізорів повинні бути кошти. Зараз наше Державне агентство лісових ресурсів планує закупити по 1-2 автомобілі підвищеної прохідності, такі як Mitsubishi або Ford, на яких будуть стоять квадроцикли та квадрокоптери, і також будуть тепловізори. Тоді, я вже думаю, трішки будуть вирівняні умови для боротьби з браконьєрством.

 

Розкажіть, будь ласка, про заборони відвідування лісу, які були та можуть очікувати нас.

У нас є розпорядження нашого голови обласної адміністрації про заборону відвідування хвойних лісів при 4-5 класі пожежної небезпеки. І коли у нас такі великі засухи як зараз… Ось  дивіться, що було торік і яка осінь зараз. Зараз 4 клас пожежної небезпеки, тому що дощів немає.

Грибників багато ходять, які сміття кидають, підпалюють та смажать шашлики, а все це потім переходить у пожежі в лісах. Тому я хочу закликати всіх мисливців тихого полювання, щоб вони дуже дбайливо ставились до природи. Тому що після них ми збираємо цілими лафетами тракторними сміття. Тому я звертаюся до наших земляків, щоб вони дорожили тим, що в нас ще є. Коли люди приїжджають до нас та бачать, що в нас ще є трохи лісів — це ж заслуга всіх нас. І всі ми повинні з цим поводитись як з живим!

 

Яка ситуація на Донеччині з пожежною безпекою, які профілактичні дії робите для запобігання пожеж?

Обов’язково, починаючи зі сходження снігу й по теперішній час, у нас працюють мобільні рейдові бригади. Це наші автомобілі L200 Mitsubishi, Nissan, оснащені малими протипожежними комплексами, на яких стоїть 500 літрів води, японські насоси, рукава пожежні й ранцеві обприскувачі, лопати та інші інструменти. У нас на сьогодні всього 21 випадок лісових пожеж від початку року. З них близько 6 гектарів площі — це низові пожежі, а верхових пожеж не допущено взагалі. І ми вдячні людям, що вони вже на це звертають увагу. Ще ми перекрили близько 100 не планових доріг по лісу шлагбаумами, це щоб люди не могли заїжджати в ліс при 4-5 класі пожежної небезпеки. Потім, в нас по всіх дорогах стоїть наочна агітація, що небажано розпалювати багаття та кидати недопалки.

Ще ми бачимо велику заслугу телебачення, радіо, преси, навіть Facebook — зараз ми розміщуємо агітацію, щоб люди не допускали там підпалів, викидання сміття, щоб ставились до природи так, як наче вони живуть у цьому середовищі.

 

А що загрожує тим, хто не дотримується в лісі правил пожежної безпеки?

Штрафи за всі порушення протипожежних правил у лісах України зараз підвищені. З простої людини, яка кинула недопалок або багаття розпалила — це 1 530 грн. А якщо це посадові особи, то штрафи починаються з 4 500 грн і до 15 300 грн. Це штрафи за те, що тільки допустили якусь невеличку пожежу, а якщо буде велика пожежа, то це вже кримінальні справи.

 

Бачив таку інформацію, що на Донеччині планували встановити камери спостереження за лісами, щоб заздалегідь бачити задимлення. Чи вдалося їх вже встановити?

Зараз провели тендер на закупівлю 28 додаткових камер, які будуть встановлені так, щоб перекривалися всі лісові й не тільки лісові зоні. В нас же природно-заповідний фонд великий. 51% лісів нашого управління — це природно-заповідний фонд. Такого заповідання в Україні навіть ні в кого нема, у нас найбільше заповідання. Але це додаткові проблеми зі спостереженням, і тому 28 камер будуть встановлювати, щоб спостерігати за природно-заповідним фондом, а також фіксувати, де випалюють поля. Тому що зараз є така тенденція: багато підприємців-фермерів випалюють стерню. Довести, що це вони підпалили, дуже проблематично. Тож коли будуть стояти камери, вже буде легше фіксувати порушення.

Коли приблизно очікується встановлення цих камер?

Наразі визначається переможець тендера і десь до весни наступного року повинні будуть встановити вже всі камери. Щоб до наступного  пожежонебезпечного періоду вони працювали. До того ж вони будуть працювати через інтернет, тобто вільний доступ буде у всього населення. Кожен охочий зможе зайти та подивиться, що там робиться.

 

Знаємо, що Донеччина — це здебільшого степи. Чи є якісь особливості у насадженнях та відновленні лісів? Це легше чи важче, аніж у Карпатах?

Звичайно, це важче. У Карпатах велика кількість опадів, буває навіть, що їх затоплює. А в нас, навпаки, подовгу немає опадів. Ви подивіться, яка осінь зараз. Люди йдуть по гриби, а їх нема, бо в лісі сухо. Ось від цього і залежить приживлюваність наших лісових культур. І буває таке, що весна гарна, приживлюваність класна, але літо та осінь суха, і дерева гинуть.

Щоб боротися з цією проблемою, ми створюємо лісовий селекційно-насіннєвий центр. Це другий такий центр в Україні, перший у Львові побудували, а другий буде в Лиманському лісгоспі. Ми за шведською технологією будемо створювати посадковий матеріал із закритою кореневою системою. Можна буде використовувати різний посадковий матеріал: це і дуб, і сосна, і ясен, і клен, що завгодно.

• Місце, де народжуються ліси. Як у Лимані вирощують дерева для Донеччини та Луганщини (ФОТО)

Але чим ще степ відрізняється від Карпат: в степу не всі породи ростуть, припустимо, ялина та ялиця, які ростуть у Закарпатті, в нас не зможуть у таких сухих умовах вирости. Тому у нас нічого не змінюється стосовно дерев, політика тут дуже консервативна, тому що потрібні сорти, які витримують суху погоду. На піщаних грунтах це сосна, а на чорноземах або глинистих землях — дуб, ясен, клен та липа.

 

На Донеччині майже всі ліси створенні штучно. Розкажіть, як це відбувалося. Кому ми історично вдячні за те, що в нас є ліси?

Я хочу сказати: степове лісорозведення пішло з Донеччини. Ще в 1843 році Віктор Єгорович фон Графф, який був випускником Санкт-Петербурзької лісної академії, приїхав у степ і перший створив 100 гектарів лісу. Це Великоанадольський масив лісу у Волноваському районі, в якому є дуби, які навіть він посадив у 1843 році. Багато експериментів проводили такі вчені, як Тахнов. Для чого створювали ці полезахисні смуги? Для того, щоб стримувати пилові бурі. Ось, наприклад, в нас по Амвросіївському району не було полезахисних смуг, тож були такі бурі, які наметали метр пилу. Для захисту від пилу на Донеччині й створювалися полезахисні смуги, які зараз знищуються, тому що на дрова їх рубають.

Зараз полезахисні смуги передають громадам. І вже тоді треба буде відроджувати їх, тому що якщо вони будуть знищені, нічого гарного нас не чекає. Ви самі бачите, йде глобальне потепління по всьому світу, а в нас взагалі степова зона. Вчені кажуть, що степ пересунеться приблизно на 500 км на північ. І ті ліси, які ще є, — їх може не стати, тут буде пустеля. Тому треба боротися з цим. Зараз ось є програма президента “Зелена країна”, в яку повинні всі громади включитися. Тому що там написано: в кожній громаді повинен бути парк або дендропарк і побільше лісів. Я це підтримую, але є проблема ще в тому, щоб отримати землю під насадження лісу. Адже отримати на це землю дуже важко, бо її хочуть проорати, щоб отримати додатковий дохід. Але всі забувають, що виділяє кисень — це ліс і море.

 

Що програма “Зелена країна” означає для Донеччини?

Для нас це дуже стратегічна історія, тому що програма дуже амбітна. За 3 роки треба висадити 1 млн гектарів лісу по Україні, це 1 млрд дерев. Зараз ми висаджуємо дуже мало, тому що фінансування теж надають дуже мало.

Зараз через те, що громади не хочуть віддавати землі під насадження лісів, ми висаджуємо тільки на своїх землях. Ось у нас є згарище в Лиманскому лісгоспі, це коли при бойових діях у 2014 році загинуло близько 1 500 гектарів лісу. Також по інших лісгоспах, там 200, там 300 гектарів лісу згоріло. І ми вирощуємо зараз нових лісів десь 200 гектарів за рік. А ця програма “Зелена країна” націлена на те, щоб ми вирощували хоча б 500 гектарів лісу за рік.

 

А чому міські голови не йдуть вам назустріч?

Ми зараз направили на всі громади листи з приводу цієї програми президента. Вони повинні створити хоча б якийсь парк у своїх громадах, щоб люди могли прийти та подихати свіжим повітрям. Деякі громади  йдуть назустріч. Але деякі дивляться на те, що інвентаризація землі ще не проведена в громадах. Ось по Лиманській громаді інвентаризація запланована з нового року, і вона тоді покаже, які там землі є, які можна передати під насадження лісів. Тому що деякі громади навіть не мають думки про те, скільки гектарів землі вони можуть передати під насадження лісів. Суть цієї програми не в тому, що ми собі випрошуємо ці землі. Ми можемо на землі громади висадити ліс та й нехай вони доглядають, це буде їхній ліс. Головна амбіція цієї програми в тому, щоб це робилося разом, по всій Україні, щоб більше створювалось лісів, це буде правильно.

 

Як війна вплинула на біорізноманіття на Донеччині? Полюють з початком бойових дій на Донбасі більше чи менше?

З початку бойових дій взагалі не було ніякого полювання. І це дало свій результат, тому що в нас з’явилось дуже багато птиці, наприклад, фазана. От їдеш, а по дорогах можна зустріти фазанів, вони виходять просто на дороги.

Були такі випадки, коли тварини гинули на лінії розмежування?

Звичайно, дуже багато загинуло, особливо у 2014 році. Стосується це особливо Іловайська, Гранітного… гинуть, а як же, це ж війна.

 

Яка наразі екологічна ситуація на Донеччині? Забруднення людиною, вирубки, полювання — як це впливає на ліси та диких тварин? Чи відчутний взагалі наразі цей вплив?

А як же, різні люди по-різному впливають: одні викидають сміття в лісі, інші його збирають. Але завдяки вам, телебаченню та іншим ЗМІ ми повинні прищеплювати молодому поколінню любов до природи. Щоб ти з цукерки фантик не викинув, а поклав собі у кишеню та приніс додому. Літніх людей, які вже звикли все життя смітити, вже не зламати. А дітям можна щепити любов до природи. Це найголовніше, що в нас ще залишилось! Тому я дуже вдячний, що ви це пропагуєте.

 

І ми вдячні, що ви звертаєтесь до молоді з таким проханням.

Я просто хотів звернутись до всіх людей, щоб вони подумали про те, що ми в першу чергу люди на своїй землі й повинні її захищати!