Наталія Бондаренко зі Слов’янська останні 5 років допомагає людям поважного віку. Коли в Україні спалахнула повномасштабна війна, жінка мусила виїхати з рідного міста, але своєї справи не покинула. Зараз вона продовжує займатися доброчинністю вже у Кропивницькому. Наталія розповіла нам про нові проєкти, допомогу переселенцям та важливий візит у Францію.
Після початку відкритої війни Наталії Бондаренко довелось евакуюватися з рідного Слов’янська. Новим прихистком для неї став Кропивницький, куди її запросила знайома. Наталії пропонували на деякий час переїхати за кордон, але вона вирішила залишитись і працювати на новому місці.
“Я вважала, що буду більш корисною саме тут, в Україні. Та й мені здалось, що від Кропивницького до Слов’янська недалеко — можу швидко повернутись, коли буде така можливість”, — розповідає Наталія.
Не гаючи часу, жінка започаткувала клуб скандинавської ходи для людей поважного віку. До занять долучилися не лише місцеві, а й переселенці з Маріуполя, Миколаєва, Харкова, Сєвєродонецька та Лимана. Спілкування допомагало їм долати травматичні спогади й сприяло адаптації на новому місці.
Та дуже швидко Наталія зрозуміла, що для людей, які втратили все, цього недостатньо.
“Саме тому я заснувала проєкт “Психологічна допомога людям поважного віку. Подолання травми. Техніки зцілення”. Його підтримала німецька міжнародна організація GIZ, а в процесі реалізації ми залучили експертів-психологів для розробки адаптованої програми з подолання травм для людей поважного віку”, — каже жінка.
За її словами, в рамках проєкту допомогу психологів змогли отримати вже 150 літніх людей.
Також у Кропивницькому вдалося відкрити гуманітарний хаб “Вік щастя”, де люди поважного віку можуть відвідати комп’ютерну школу, воркшопи з арттерапії та інші заняття. Також там можна отримати юридичну та психологічну допомогу, а для охочих зайнятися спортом працюють гуртки скандинавської ходи та пілатесу.
“Ще один проєкт, який ми реалізовували і який наразі не втратив своєї актуальності, — це “Доступ до правового захисту людей поважного віку”. Ми залучили представників громадських об’єднань, які працюють з людьми поважного віку з міст Дніпро, Івано-Франківськ, Одеса, Львів та вчать їх бути самозарадними, не боятись звертатись у поліцію чи державні органи, розуміти, що вони мають право на гідне ставлення до себе і своїх проблем”, — пояснює Наталія.
Крім того, команді ініціативної переселенки вдалося зібрати гроші на 150 пакетів гуманітарної допомоги для літніх людей, які досі живуть на Донеччині.
Щоб бути ще кориснішою на своєму місці, Наталія вивчає досвід іноземних колег. Для цього нещодавно вона відвідала Францію.
“Ми зустрічалися з викладачкою Страсбурзького університету пані Ганною Романцовою, яка нам розповіла про Університет додаткової освіти у Страсбурзі, де люди поважного віку вибирають собі курси і можуть навчатись впродовж життя, що також підсилює їхню впевненість у сучасному світі”, — каже жінка.
Також про свою роботу вона розповіла послу України при Раді Європи. Вони обговорили можливий обмін досвідом залучення людей поважного віку до активного життя.
А ще у Страсбурзі Наталії вдалося поволонтерити та зібрати гуманітарну допомогу для українців. Місцевих мешканців вона закликала придбати щось корисне та покласти у кошик для відправки до України.
Люди поважного віку, які мешкають у Кіровоградській області та потребують соціальної допомоги, можуть звернутися до Наталії через Facebook-сторінку її організації.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про переселенку з Маріуполя Юлію Балябу, яка теж долучилася до благочинності в евакуації. Окрім основної роботи дівчина роботи мала хобі — 2 онлайн-магазини. Їй пощастило виїхати з оточеного міста, й тепер вона знову займається улюбленою справою, а частину прибутків передає ЗСУ.
Читайте також: